КНУ не може позбавити Лукашенка звання доктора

Київський національний університет імені Тараса Шевченка не може позбавити звання почесного доктора самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, адже для цього в університеті немає відповідної процедури.

Про це повідомив ректор КНУ Володимир Бугров в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

Фото: kyiv.media

У серпні минулого року, коли білоруські силовики почали бити та катувати мирних демонстрантів, ініціативна група випускників та студентів КНУ просила ректора і членів вченої ради позбавити Лукашенка звання “почесний доктор”. Його він отримав у листопаді 2009-го. 

“Олександр Лукашенко є відповідальним за неприйнятну жорстокість проти мирних протестувальників та спробу сфальсифікувати демократичні вибори президента Білорусі 2020 року. Ця особа не є прогресивним державним і політичним діячем та не заслуговує на високе звання почесного доктора”, – йшлось у зверненні, яке опублікувала випускниця КНУ Олена Нікуліна у фейсбуку. 

Спочатку в університеті обіцяли, що вчена рада вишу розгляне це питання у вересні 2020-го, однак цього так і не сталось. 

“Насправді на сьогодні відсутня процедура. Ми живемо в правовій державі, тому має бути механізм позбавлення таких звань. Наразі Історико-меморіальна комісія надала висновок вченій раді університету, що такого прецеденту не було в жодні роки. І на тому дискусія зупинилася, але вона не завершена”, – розповів новообраний ректор КНУ Володимир Бугров.

Ректор КНУ Володимир Бугров. Фото: ZN.UA

У вересні минулого року Бугров, який тоді обіймав посаду проректора з науково-педагогічної роботи, виступав за позбавлення Лукашенка звання. Наразі ректор університету пропонуватиме вченій раді створити комісію, яка б розглянула можливості позбавлення особи звання. 

“Я як член вченої ради голосуватиму за таке позбавлення. Я вважаю, що це справа честі. Але в таких питаннях завжди дуже важливо дотриматися процедури, щоб ми правильної мети досягли в правильний спосіб”, – підсумував він.

Нагадаємо, що в ЄС Олександра Лукашенка вважають персоною нон грата і не визнають результатів президентських виборів 2020 року.

За вісім місяців протестів політв’язнями в Білорусі визнали майже три сотні осіб, зокрема активістів, правозахисників, лікарів та журналістів, яких влада переслідує за висвітлення порушень прав людини. 

Покарання в країні можна отримати, наприклад, за штори в кольорі біло-червоно-білого прапора, за катання на лижах або коментар про силовиків у мережі. За даними правозахисників, загалом від репресій із серпня минулого року постраждали близько 30 тисяч білорусів. Щонайменше шестеро учасників акцій зникли безвісти. 

Минулого року тисячі білорусів подали звернення проти Лукашенка до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Фото на колажі обкладинки: Reuters