Київський апеляційний суд закрив кримінальне провадження щодо співвласниці "Айбокс Банку" Альони Шевцової та колишніх менеджерок Ірини Циганок і Зої Нестеровської. Це сталося через сплив строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.
Саралаєва виїхала з Киргизстану в січні 2024 року. Вона пояснила, що спершу не мала наміру залишати країну, але вирішила виїхати після попередження про підготовку до її арешту. Наразі журналістка перебуває в Грузії.
У Службі безпеки підтверджують, що він дійсно є їхнім співробітником, але запевняють, що його візит пов’язаний з іншою справою, яка не стосується журналістки.
Руденко вважає, що інцидент може бути пов’язаний із роботою Дарини як виконавчої директорки та діяльністю самого видання. Вона припустила, що це могло бути або частиною досудового розслідування, або спробою тиску.
Суддя зазначила, що позивач не довів, яка саме інформація є недостовірною та шкодить його репутації, тому позов було відхилено в повному обсязі.
Чотири з них пов’язані з діями Росії, ще один – із політичним тиском усередині країни.
Водночас Самойленко у коментарі "Детектору медіа" зазначила, що журналістка нібито сама провокувала конфлікт і не пред’явила документів. Вона назвала її дії "провокацією".
Під час розмови Шевченко зверхньо критикував журналістку, порівнюючи її з іншими активістами та натякаючи на її молодий вік, закликаючи мислити "ширше та системніше".
Організація підкреслює, що такі атаки несуть не лише репутаційні та психологічні наслідки для журналісток, а й створюють небезпечні прецеденти для всієї медійної сфери.
Експерти наголошують: відсутність прозорості в онлайн-медіа дозволяє безкарно поширювати дезінформацію, а законодавчі механізми впливу на такі ресурси залишаються обмеженими.
Це не перший випадок онлайн-атак на журналістку.
Сама медійниця вважає такі дії націоналістів несправжніми й пов’язаними з російським впливом.
Наразі команда переходить до монтажу фільму. Прем’єру планують восени 2025 року.
Такі дії демонструють, як українська влада, силові структури чи бізнес можуть тиснути на незалежні медіа. Загострює ситуацію відсутність дієвих механізмів захисту журналістів і слабка реакція держави.
Загалом результати дослідження демонструють високий запит на комплексну, доступну й системну підтримку – як під час онлайн-атак, так і для посилення довготривалої стійкості.
Ще одна тривожна тенденція – те, що не всі розпізнають факт насильства. Лише 46% одразу зрозуміли, що зазнали онлайн-атаки. Інші усвідомили це пізніше або взагалі не визнали, навіть попри явні ознаки насильства.
У країнах, де платформи не мають юридичної реєстрації, якість модерації значно нижча. Хоча після 2022 року увага до України зросла, проблеми з управлінням контентом залишаються.
Попри те, що поліція відкрила кримінальне провадження за заявою Мудрої, досі невідомо, чи вдалося встановити когось із причетних до кампанії залякування.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.