За рік Україна виконала 77 із 530 заходів урядової дорожньої карти з верховенства права для вступу до ЄС
Протягом року з моменту ухвалення Кабміном дорожньої карти з питань верховенства права для вступу до ЄС Україна виконала сьому частину запланованих заходів. У документі визначені кроки, які необхідно реалізувати до кінця 2027 року.
Про це 13 травня повідомила тимчасова виконувачка обов’язків міністра юстиції Людмила Сугак на конференції, присвяченій результатам виконання цієї дорожньої карти, передає ZMINA.
скриншот трансляції (hromadske_talk)14 травня 2025 року уряд затвердив три дорожні карти як план змін у різних сферах для вступу України до ЄС. Дорожня карта з питань верховенства права охоплює чотири сфери: правосуддя; боротьбу з корупцією; основоположні права; юстицію, свободу та безпеку. Згідно з документом, Україна повинна досягнути 124 стратегічні результати, а для цього – виконати 529 заходів.
“Тільки виконання всього цього документу і проміжних бенчмарків (вимог для вступу до ЄС, –Ред.) і в майбутньому closing benchmarks (умов для закриття переговорів про вступ – Ред.) дасть нам можливість вступити в Європейський Союз”, – наголосила Людмила Сугак.
Урядовиця зазначила, що критично важливими є виконання заходів у сфері антикорупції і судочинства. Також серед пріоритетів – сфера захисту прав людини. Зокрема, це реформа пенітенціарної системи і дотримання прав людини в установах виконання покарань. Також – захист прав дітей, що відображено у стратегії, яку прийняли у 2024 році, питання гендерної рівності, безбарʼєрності, свободи слова, віросповідання. За виконання завдань у цих сферах уряд має звітувати перед ЄС.
У дорожній карті з питань верховенства права заходи мають чітко визначені строки виконання – по кварталам до кінця 2027 року. Наразі частина заходів вже “протермінована”.
“Деякі заходи ми не виконали в строк, бо коли розроблялася ця дорожня карта, ми не враховували тих всіх викликів, які перед нами постануть під час її імплементації. Є проблема з таймінгом, але я не вважаю її насправді критичною. Два роки – це ще великий термін, і ми зараз виконали 77 заходів”, – пояснила т.в.о. міністра юстиції.
За словами Людмили Сугак, при розробці заходів із комплексних змін до кримінально-процесуального законодавства в уряді не врахували, що це масштабна робота й що її треба узгодити з великою кількістю залучених сторін, зокрема з органами держвлади, комунікувати з парламентом та громадськістю:
“І ми не думали, що буде займати певний період часу ще наше погодження цих законопроєктів з Європейською комісією перед тим, як вносити їх до парламенту”.
Водночас варто говорити не про кількість, а про якість і про масштабність документів, які розробляються, зауважила урядовиця. Зокрема, Міністерство юстиції завершує розробку Національної стратегії в сфері прав людини.
“Це той документ, який нам дасть можливість виконати дуже багато заходів, які передбачені дорожньою картою. Не треба забувати, що нам уже надали проміжні бенчмарки, які фактично “розшивають” цю дорожню карту, які ставлять перед нами задачі. Крім того, нам не треба забувати про Пакет з розширення, проаналізувати дуже багато актів ЄС і рішень Європейського суду справедливості”, – зауважила Сугак.
Вона нагадала, що перед Україною стоїть завдання розробити законодавство щодо недискримінації. Зокрема, в уряді аналізують рішення ЄСПЛ у справі “Маймулахін і Марків проти України”, що теж займає багато часу.
У Мін’юсті розробили дорожню карту змін у пенітенціарній системі і план виконання завдань. Цей блок дасть можливість вирішити велику частину проблем порушення прав людини, зазначила Сугак:
“Недостатньо розробити закон або стратегію. Нам треба це все ще імплементувати. Тому, коли ми завершимо розробку відповідної нормативної бази, я впевнена, що нам буде простіше рухатися”.
Посадовиця додала, що виконання 10 пріоритетних заходів плану “Качка-Кос” означатимуть і реалізацію кількох важливих заходів, які передбачені в дорожній карті з питань верховенства права.
“Ми не працюємо з якимось одним законом або з одною постановою Кабінету міністрів. Це йде великий пул. Коли розробляємо якийсь законопроєкт, то виходимо з того, що треба об’єднати декілька пунктів в дорожній карті і розробити один документ, щоб йти в парламент з одним, а не з десятьма маленькими”.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
Раніше ZMINA писала, що Європейський Союз передав Україні офіційний перелік критеріїв для вступу за трьома переговорними кластерами та розпочав моніторинг їхнього виконання. Найжорсткіші вимоги стосуються кластера “Основи вступу до ЄС”, який охоплює верховенство права, антикорупцію та права людини. Саме ці умови Україна має виконати повністю ще до набуття членства.
Україна може виконати “домашнє завдання” для вступу до ЄС до кінця 2026 року, а у 2027 році вже підписати угоду про вступ. Цей документ набуде чинності після ратифікації всіма 27 державами – членами Євросоюзу. Про це сказав віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка.
