Єрмак не пройшов обов’язкове навчання після повернення до адвокатури – “Схеми”

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак після поновлення адвокатської діяльності не пройшов обов’язкові спеціальні курси підвищення кваліфікації, які адвокати мають пройти протягом трьох місяців після відновлення права на професію.

Про це повідомляють “Схеми” (“Радіо Свобода”), посилаючись на відсутність відповідної інформації у профілях Єрмака на сайтах Національної асоціації адвокатів України та Вищої школи адвокатури НААУ.

Фото: УНІАН / Віктор Ковальчук

Журналісти зазначають, що правила підвищення кваліфікації адвокатів визначають проходження таких курсів як обов’язкову частину професійної діяльності. Відповідно до чинного порядку, адвокат, який призупинив діяльність на рік і більше, після поновлення має пройти спеціальне навчання за програмою Вищої школи адвокатури НААУ протягом трьох місяців.

Андрій Єрмак поновив право на адвокатську діяльність 23 січня 2026 року. До цього він призупинив її у лютому 2020 року після призначення керівником Офісу президента. Повернення до адвокатської практики відбулося після його відставки на тлі розслідування НАБУ і САП у справі “Мідас”.

Попри це, інформації про проходження спецкурсів у відкритих профілях Єрмака немає. Сам він у коментарі журналістам підтвердив, що навчання не проходив. Єрмак пояснив це тим, що працює адвокатом із 1995 року, а під час роботи в Офісі президента постійно займався юридичними питаннями, тому не вважав курси важливими.

Юристи, яких опитали журналісти, заявили, що невиконання рішень органів адвокатського самоврядування може стати підставою для дисциплінарної відповідальності. Адвокат і військовослужбовець Артем Донець зазначив, що вимога щодо підвищення кваліфікації є обов’язковою для всіх адвокатів без винятку. За його словами, порушення цих правил може призвести до різних дисциплінарних санкцій – від попередження до призупинення або припинення права на адвокатську діяльність.

Донець також звернув увагу на вибіркове застосування правил. Він розповів, що проти нього відкрили дисциплінарну справу через непроходження підвищення кваліфікації під час військової служби, хоча Рада адвокатів України дозволяла мобілізованим адвокатам тимчасово цього не робити.

Член Ради адвокатів України Сергій Осика заявив, що за подібні порушення звичайних адвокатів часто карають призупиненням права на професію до шести місяців. Водночас, за його словами, голова НААУ Лідія Ізовітова не реагувала на ситуацію з Єрмаком і навіть призначила його головою Комітету з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.

Це призначення Ізовітова підписала 3 березня 2026 року. Крім того, під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу Єрмаку його адвокат Ігор Фомін зачитав позитивну характеристику від НААУ за підписом Ізовітової. У документі стверджувалося, що Єрмак дотримується стандартів адвокатської етики, бере участь у діяльності органів адвокатського самоврядування та працює над ініціативами у сфері захисту ветеранів і постраждалих від війни.

Журналісти направили запит Лідії Ізовітовій із проханням прокоментувати ситуацію.

Раніше ZMINA писала, що Ізовітова керує НААУ та Радою адвокатів України вже багато років, хоча її термін мав завершитися ще 2022 року. За даними журналістських розслідувань, вона має давні зв’язки з колишнім проросійським нардепом Віктором Медведчуком.

Нагадаємо, що у листопаді 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив про відставку Єрмака з посади керівника Офісу президента. Це сталося після обшуків у нього. НАБУ тоді підтвердило проведення слідчих дій, але деталей не розкрило.

11 травня 2026 року НАБУ заявило про викриття організованої групи, яка, за даними слідства, легалізувала понад 460 мільйонів гривень через елітне будівництво у селі Козин на Київщині. Слідчі стверджують, що протягом 2021–2025 років підозрювані будували приватні резиденції та спа-комплекс на восьми гектарах землі. Одним із підозрюваних у справі став колишній керівник Офісу президента.

Єрмак називає підозри необґрунтованими.

12 травня Вищий антикорупційний суд почав розглядати клопотання про запобіжний захід для Єрмака. Прокуратура просила взяти його під варту з можливістю внесення застави у 180 мільйонів гривень. У САП заявляли, що Єрмак має достатньо ресурсів для можливого переховування та володіє чотирма дипломатичними паспортами, один із яких чинний до 2030 року.

Прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час засідання Вищого антикорупційного суду 13 травня зачитала фрагменти листування Єрмака з жінкою, записаною в контактах як “Вероніка Феншуй”. У повідомленнях вона давала йому поради, зокрема щодо протидії журналістам-розслідувачам і антикорупційним органам.

14 травня суд обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.