Як забезпечити дієвість закону про протидію дискримінації та домаганням у війську: рекомендації руху VETERANKA

16 березня президент підписав закон, який посилює військову дисципліну та фіксує неприйнятність дискримінації, сексуальних домагань і насильства за ознакою статі. Надалі важливо забезпечити його ефективну реалізацію – зокрема, розробити процедуру захисту потерпілих та притягнення кривдників до відповідальності.  

На цьому наголошують у русі VETERANKA, який був залучений до кожного етапу розроблення документа.

Фото: рух VETERANKA

Рада підтримала законопроєкт одноголосно 25 лютого 2026 року. Закон передбачає зміни до Дисциплінарного статуту Збройних сил України та запроваджує норми, які мають забезпечити гідне й безпечне середовище для військовослужбовців.

“Попри те що Міноборони не демонструвало достатньої готовності до системних змін, спрямованих на безпеку й недоторканість жінок, важливо, що завдяки демократичним процедурам цей законопроєкт вдалося провести через Верховну Раду”, – зазначила очільниця руху VETERANKA  Катерина Приймак.

Вона звернула увагу, що тепер починається наступний етап – імплементація цих норм у Дисциплінарний статут ЗСУ. Важливо, щоб там були чітко прописані правила та зрозумілі процедури реагування на випадки насильства та дискримінації, які реально працюватимуть і забезпечуватимуть відповідальність для кривдників.

“Підписання законопроєкту – це вже великий крок. А фіксація дискримінації та пов’язаних форм насильства у статуті означатиме офіційне визнання проблеми і створення інструментів для протидії їй”, – додала Приймак.

Після ухвалення закону в дисциплінарному статуті з’явилися нові положення: 

• закріплюються рівні права і можливості для жінок та чоловіків;
• виховання культури гендерної рівності;
• забороняється дискримінація за ознаками статі, кольору шкіри, віросповідання;
• запобігання та протидія насильству і сексуальним домаганням;
• недопущення вербальної та невербальної негідної поведінки;
• притягнення до відповідальності за дискримінацію за ознакою статі, сексуальні домагання, насильство за ознакою статі, правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі;
• захист жертв та осіб, які повідомляють про такі випадки.

У русі звернули увагу, що попри ухвалення закону ситуація у військовому середовищі залишається непростою. Серед причин: існування системи “кругової поруки”, коли кривдника можуть захищати, а жертву – цькувати або переводити в інший підрозділ; у найгірших випадках її можуть цілеспрямовано відправляти на небезпечні завдання. Також складно збирати докази та фіксувати нестатутні відносини в зоні бойових дій. Існує недовіра до системи, через що військовослужбовиці та військовослужбовці часто вважають, що офіційна скарга або публічність не допоможе притягнути кривдника до відповідальності, а може навіть погіршити їхнє становище.

Тож експерти наголошують, що тепер необхідно забезпечити ефективну реалізацію закону. Для цього потрібно: 

• розробити процедуру відповідно до нового закону, яка гарантуватиме захист жертв, анонімність, швидке реагування та ефективні канали подання скарг, а також притягнення кривдників до відповідальності незалежно від їхньої посади;
• проводити системні заходи щодо протидії сексуальним домаганням і дискримінації в армії;
• працювати з особовим складом на всіх рівнях;
• запустити інформаційну кампанію.

“Надалі очікуємо кроки реалізації – побудову дієвої архітектури інституту радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у Збройних Cилах з повноваженнями та чіткими обов’язками, визначеними алгоритмами дій у випадках дискримінації, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі чи правопорушень проти статевої свободи людини”, – зазначила експертка руху VETERANKA та проєкту SADR Ольга Фабричева.

Гендерна рівність та протидія і запобігання гендерно зумовленому насильству є складниками блоку “Основоположні права” дорожньої карти з питань верховенства права, яка визначає процес подальших трансформацій усіх напрямів та виконання зобов’язань України для вступу до ЄС. 

Раніше ZMINA писала, що військовослужбовці, які стикаються з гендерно зумовленим насильством чи домаганнями, можуть звертатися до військової омбудсманки. У таких випадках, пояснювала військова омбудсманка Ольга Решетилова, передбачено реагування впродовж 15 хвилин.

Нагадаємо, що торік в Україні розробили онлайн-курс “Рівність жінок і чоловіків у Збройних силах України: політика і практика”. Курс призначений для радників з гендерних питань у ЗСУ, командирів, офіцерів усіх ланок управління, співробітників уповноважених підрозділів з гендерних питань МОУ та ЗСУ, слухачів вищих навчальних закладів.