Активістка зазначила, що з одного боку вона була задоволена тим, що ДБР і сам Сухачов ознайомилися зі статтею, а з іншого – була вражена нахабністю та абсурдністю формулювань у листі. Вона детально відповіла на всі запитання ДБР у відео, пояснюючи позицію та факти, викладені у статті.
ДБР цікавило, чи публікувала Каленюк колонку на “Українській правді” і що вона мала на увазі, зазначаючи, що директор ДБР міг мати особистий інтерес у діях проти антикорупційних органів, зокрема НАБУ та САП. Журналістка пояснила, що Сухачов має дружину Ірину, яка працювала в “Енергоатомі” у період, коли компанією керував його кум Герман Галущенко. За її словами, зв’язки Сухачова та Галущенка могли впливати на дії ДБР, спрямовані на захист осіб, причетних до корупційних схем в енергетиці, які розслідувало НАБУ, включно з операцією “Мідас”.
Каленюк також пояснила, що влітку 2025 року ДБР синхронно з СБУ проводило обшуки детективів НАБУ у справах про ДТП та інші справи, що могло свідчити про скоординовані дії для дискредитації НАБУ та обґрунтування обмеження його незалежності.
Щодо запитання про можливе отримання неправомірної вигоди працівниками ДБР на замовлення фігурантів справи “Мідас”, журналістка наголосила, що слідчий мав би звертатися безпосередньо до керівника ДБР Сухачова, а не до неї.
“І наостанок перейдемо до найцікавішого: чому погрози кримінальною відповідальністю за розголошення таємниці листа є безпідставними? За публікацією цього листа, я вважаю його витвором розслідувальної майстерності, ДБР погрожує мене покарати кримінальною відповідальністю, бо я нібито розголошу якусь таємницю слідства, бо сам цей лист є таємницею слідства. Чесно, це вершина профнепридатності”, – зауважила Каленюк.
Вона пояснила, що кримінальна відповідальність за розголошення таємниці слідства настає лише після офіційного повідомлення особи про її обов’язок не розголошувати відомості. Водночас лист ДБР не відповідав процедурам, передбаченим кримінально-процесуальним кодексом.
Виконавча директорка ЦПК наголосила, що публікує листа, аби показати всім співробітникам ДБР, як не слід діяти, та привернути увагу до політизації відомства. Вона закликала громадськість поширювати цю інформацію, аби прискорити зміни та реформування ДБР, яке, на її думку, перетворилося на інструмент влади та втратило професійну незалежність.
Скриншот відео
Нагадаємо, що у 2025 році в Україні зафіксували 130 порушень свободи слова. З них 67 злочинів скоїла Росія внаслідок свого повномасштабного вторгнення в Україну.
Основними категоріями порушень, відповідальність за які лежить на українцях, 2025 року стали:
- кібератаки – 15 (у 2024 році – 23, 2023-му – 11 випадків);
- перешкоджання законній журналістській діяльності – 13 (у 2024 році – 21, у 2023-му – 29);
- обмеження доступу до публічної інформації – 11 (у 2024 році – 18, у 2023-му – 20);
- непрямий тиск – дев’ять (у 2024 році – 19, у 2023-му – три);
- погрози та юридичний тиск – по п’ять випадків;
- побиття – три випадки.
Найчастіше 2025 року право журналістів на професію порушували приватні особи, органи місцевого самоврядування, представники органів державної влади та правоохоронці.
Найгучнішими кейсами року стали кейси про стеження та переслідування журналістів-розслідувачів – hromadske, Bihus.Info, Kyiv Independent.
Дарʼя Каленюк. Скриншот відео
