За останній місяць з КПП “Даріалі” на російсько-грузинському кордоні вдалося виїхати лише шістьом людям — ЗМІ

За останній місяць з КПП “Даріалі” на російсько-грузинському кордоні вдалося виїхати лише шістьом людям, загалом у буферній зоні близько двох місяців у вкрай тяжких умовах утримують близько 95 українців, депортованих з РФ з різних причин.

Про це пише “Ехо Кавказа”.

Джерело: “Ехо Кавказа”

Ті, хто залишився, через нелюдські умови тримання були вимушені вдатися до крайніх форм протесту. Так, в ніч на 21 липня 2025 року на грузинському КПП депортовані українці, зокрема й ті, що відмовилися від громадянства РФ, вийшли з приміщення з протестом, вимагаючи забезпечення елементарних умов перебування, наприклад, доступу до питної води.

У протесті взяли участь близько 70 людей. Вони наголосили, що серед них є хворі на туберкульоз, але медична допомога відсутня. До того ж усім – і хворим, і здоровим – доводиться перебувати в тих самих кімнатах. Ба більше, в самому приміщенні – вода на підлозі, сирість, відсутня вентиляція та свіже повітря.

Джерело: “Ехо Кавказа”

Також депортовані поскаржилися на принизливе ставлення з боку грузинських прикордонників. За їхніми словами, ті словесно ображали їх і забороняли користуватися туалетом. Зокрема, на це скаржилися й жінки, які перебувають у транзитній зоні.

Тоді ж один з депортованих порізав собі шию, протестуючи проти нелюдського поводження та повної відсутності реакції з боку посадовців. “Ехо Кавказу” пише, що медики врятували йому життя: зашили рану, після чого чоловіка знову помістили до підвалу.

5 серпня 15 українців оголосили голодування. Одним із її організаторів став Сергій Ларко, який на той момент перебував у підвалі КПП майже два місяці. Чоловік провів у російській в’язниці дев’ять років, після звільнення його депортували. На відміну від інших, він має український внутрішній паспорт, тому не розуміє причин свого тривалого перебування в буферній зоні, пишуть журналісти.

У написаному від руки листі, копію якого він надіслав ГО “Захист в’язнів України”, а оригінал — передав грузинським прикордонникам, чоловік зазначив причини протесту: незаконні дії грузинських прикордонників і порушення його прав.

Голодуючі вимагали допустити до них українського консула, пояснити причини затримання, надати можливість залишити територію чи подати прохання на міжнародний захист, провести медичне обстеження та припинити незаконне утримання.

Нагадаємо, що в підвалі на КПП перебувають не лише колишні ув’язнені, яких насильно вивезли з окупованих територій до Росії, а також ті, кого засудили ще до початку повномасштабної війни у РФ. У буферній зоні є жителі окупованих регіонів, які відмовилися від російського громадянства, і їх на цій підставі депортували.

За інформацією Ларка, у буферній зоні серед утримуваних є люди з інвалідністю, які не можуть пересуватися самостійно. Інші допомагають їм сходити до туалету, годують, бо вони не можуть їсти самі.

“Один з них після інсульту він абсолютно безпорадний, а йому не надають жодної допомоги. Ситуація є критичною. Я не знаю, скільки все це протримається. Поки що люди живі, але це питання часу. Мені здається, що це станеться вже скоро”, — заявив ексв’язень журналістам.

Наприкінці липня Міністерство внутрішніх справ Грузії пообіцяло облаштувати “зону розміщення” для таких людей, на що було виділено 300 тисяч ларі. Однак ні про терміни, ні про деталі реалізації нічого не відомо.

7 серпня у КПП “Даріалі” побував перший секретар посольства України в Грузії Андрій Білик. Для спілкування з ним до окремого кабінету вивели чотирьох учасників голодування, проте, за словами Ларка, розмови не вийшло. Чоловік назвав її “максимально шаблонною та поверховою”, такою, що не дала жодних відповідей.

Єдине, в чому запевнив громадян України дипломат, це те, що постійно підтримуватиме зв’язок з ними.

Гуманітарну допомогу тим, хто застряг між Росією та Грузією, здебільшого надають волонтери. За словами грузинських правозахисників і самих українців, люди перебувають на території прикордонного пункту без доступу до належної медичної допомоги та харчування, що створює “серйозну гуманітарну кризу з можливим летальним кінцем”.

Нагадаємо, що єдиний шлях, через який українські громадяни можуть повернутися додому з окупованих територій чи після депортацій до Росії, – це Грузія. Однак через відсутність необхідних документів українські ексв’язні тижнями чи навіть місяцями утримуються на російсько-грузинському кордоні в нелюдських умовах в очікуванні підтвердження від посольства України, що вони є її громадянами. Після цього вони можуть отримати паспорт у дипустанові в столиці Грузії Тбілісі й повернутися додому.

Відомо, що станом на 20 липня на кордоні Росії та Грузії утримували щонайменше 95 громадян України, зокрема сім жінок, також серед українців є кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.

Усі вони змушені перебувати в підвальному приміщенні з обмеженим доступом до свіжого повітря, де є лише 18 ліжок на всіх.