ВРП включила Валентина Гвоздія до робочої групи, що розробляє заходи для забезпечення незалежності суддів: чим відомий адвокат
На початку серпня Вища рада правосуддя (ВРП) включила Валентина Гвоздія до складу робочої групи, яка працює над розробкою заходів для забезпечення незалежності суддів. З 2012 року адвокат є заступником і близьким соратником Лідії Ізовітової, голови Ради адвокатів України (РАУ) та Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Ізовітова відома своїми звʼязками з Віктором Медведчуком.
Про це повідомляє Фундація DEJURE.
Фото: GOLAWГвоздій, коментуючи своє призначення, підкреслив, що буде ділитися досвідом адвокатури, яка, за його словами, вже продемонструвала “незалежність від спроб впливу, зокрема з боку політиків та чиновників”.
“Ймовірно, він не вважає політиком держзрадника Віктора Медведчука, який вибудував свою агентурну мережу в адвокатурі, яку очолює його соратниця Лідія Ізовітова”, – зазначили в DEJURE.
Раніше фундація розповідала про проблеми в українській адвокатурі, зокрема, через концентрацію влади в руках Ізовітової та Гвоздія. Йдеться, зокрема, про звинувачення у “зароблянні” мільйонів на школі адвокатури та бездіяльність щодо адвокатів-колаборантів.
Крім того, влада Ізовітової та Гвоздія вважається нелегітимною з 2022 року, коли закінчився термін їхніх повноважень. На думку правозахисників, існує ймовірність того, що нові вибори можуть бути організовані так, щоб забезпечити перехід керування РАУ та НААУ до Гвоздія.
“Цікаво, що наприкінці червня голова ВРП Григорій Усик говорив про необхідність реформи адвокатури, а вже через місяць після цього реформована ВРП залучає до робочої групи одного з очільників нереформованої адвокатури.
Дивно, що ВРП мотивувала це призначення кадровими змінами у своєму секретаріаті. У Гвоздія й справді є великий досвід: у закручуванні гайок в адвокатурі, притягненні незручних адвокатів до дисциплінарної відповідальності та ігноруванні дій колаборантів. Чи такий досвід прагне перейняти ВРП у роботі над забезпеченням незалежності суддів?” – резюмували в DEJURE.
Нагадаємо, до широкомасштабного вторгнення проросійський політик Віктор Медведчук перебував під домашнім арештом, але з початком наступу РФ зник і переховувався. Він причетний до переслідування політв’язня Василя Стуса, бо визнав провину свого підзахисного (тоді як сам письменник її заперечував) та фактично відмовився від захисту, чим грубо порушив право дисидента на захист у суді.
Медведчук активно намагається приховати свою роль у справі Стуса.
Також політик-утікач допомагав радянській владі переслідувати дисидента Миколу Кунцевича.
Водночас Медведчук досі є “заслуженим юристом України”.
Есбівці затримали його 12 квітня 2022 року. Його підозрюють у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації. 16 квітня Личаківський райсуд Львова обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згодом Медведчук звернувся до президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна з пропозицією обміняти його на захисників і мешканців Маріуполя. Вночі 22 вересня внаслідок чергового обміну полоненими в Україну повернулись 215 військовослужбовців, зокрема захисників “Азовсталі”. В обмін на 200 захисників Україна віддала Росії Віктора Медведчука, а ще п’ятьох звільнили шляхом обміну на 55 російських полонених.
У липні 2024 року Касаційний адміністративний суд відмовив Віктору Медведчуку у відкритті касаційного провадження щодо нібито незаконного позбавлення права на адвокатську діяльність в Україні.
Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Володимир Поліщук розповів, що торік вони притягнули Медведчука як адвоката до дисциплінарної відповідальності: “Він не погодився з цим і пішов до суду. Всі інстанції програв”.
У касаційній скарзі Медведчук апелював до того, що суд першої інстанції помилково вніс його справу до категорії справ незначної складності і апелював до того, що ця справа має велике значення.
Читайте також: Як Лідія Ізовітова та Рада адвокатів України захищають зрадників, які працюють на боці окупантів
