В Україні в серпні зафіксували 10 злочинів проти свободи слова – ІМІ
У серпні експерти Інституту масової інформації (ІМІ) зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні, з них шість вчинила Росія.
Такі дані наведено в щомісячному моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Джерело: ІМІСеред скоєних Росією злочинів – обстріли журналістів, кіберзлочини, знищення офісу редакції та юридичний тиск.
Зокрема, під російський обстріл на Донеччині потрапила знімальна група “Радіо Свобода” в складі репортерки Євгенії Китаївої, операторки Анни Кудрявцевої та водія Володимира Явнюка. Внаслідок обстрілу пошкоджене авто, медійники не постраждали.
У Чернігові внаслідок ракетного удару росіян у центрі міста 19 серпня зруйнований офіс видання “Челайн”. Вибуховою хвилею в приміщенні вибило вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін, знищено або пошкоджено журналістське обладнання. На момент обстрілу офіс був порожній, тому зі співробітників редакції ніхто не постраждав.
Також Росія оголосила в розшук українську журналістку Яніну Соколову. Журналістка з іронією поставилася до цієї новини, сказавши, що вже почала переживати, що її “русофобія недостатня”.
Редакція ZN.UA на кілька годин потрапила під DDoS-атаку з боку російських хакерів. Це сталося в ніч на 9 серпня. Виданню вдалося відбити атаку і відновити роботу сайту.
Крім того, росіяни в ніч на 21 серпня зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя Запорізької області. Редакція зазначила, що “рашисти виставили свої ганебні новини в тг-каналі, змінили назву каналу на російську та фото”.
У фейсбуку в серпні почали поширювати фейкову статтю чернігівської журналістки Ірини Синельник, яка співпрацює з інформаційним агентством УНІАН. “Матеріал” був опублікований на підробленій сторінці агентства, у соцмережах його поширюють через рекламу. В ньому йдеться про нібито великі втрати української армії та про необхідність домовлятися з Путіним.
Водночас за чотири порушення свободи слова в серпні відповідальні громадяни України – це перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та юридичний тиск.
Випадки перешкоджання зафіксовано в Дніпрі та Києві. Так, у столиці голова Оболонського районного суду Олена Жежера заборонила журналістці медійного проєкту Watchers Аліні Кондратенко аудіо- та фотофіксацію судового засідання в справі за звинуваченням громадянина РФ у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення зброї та боєприпасів до України, переміщення або розміщення Збройних сил України. Засідання було відкритим.
У Дніпрі видання “Дніпро оперативний” отримало листа на редакційну пошту про нібито замінування редакції. Після перевірки вибухівку не знайшли. Раніше редакція вже отримувала аналогічного листа в травні цього року. Вибухівку тоді також не знайшли.
У Запоріжжі зафіксовано один випадок обмеження доступу до публічної інформації. Департамент муніципального управління міськради відмовив журналістам Запорізького центру розслідувань надати акти виконаних робіт щодо ремонту доріг з початку липня до кінця серпня 2023 року. Відмову аргументували тим, що така інформація може завдати шкоди національній безпеці.
Юридичного тиску зазнала журналістка видання “Волинь Online”. Проти неї група компаній “Техноторг” подала судовий позов через розслідування про діяльність підприємств. Позивачі вимагають визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію. Також вони мають намір стягнути з Метельської 750 тисяч гривень компенсації моральної шкоди.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що за рік та шість місяців повномасштабного вторгнення росіяни скоїли 529 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
