В Україні тепер оновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів: до фінального списку членів потрапили двоє недоброчесних
Вища рада правосуддя оголосила результати конкурсу на обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Про це стало відомо із трансляції засідання.
Скриншот запису засіданняВища кваліфікаційна комісія суддів – орган, відповідальний за добір нових та переатестацію старих суддів. У 2019 році парламент розпустив попередній склад комісії, однак новий не сформували, зокрема через протидію старого складу Вищої ради правосуддя.
Верховна Рада не з першого разу ухвалила закон про перезапуск ВККС, під час голосування ухвалили низку правок, що створили в документі колізію, тож експерти радили нардепам залучати фахівців до написання законів.
До нового складу ВККС обрали:
- суддю Вінницького окружного адміністративного суду Михайла Богоноса;
- суддю Київського апеляційного суду Романа Ігнатова;
- суддю Господарського суду Львівської області Романа Кидисюка;
- суддю Вищого антикорупційного суду Олега Коліуша;
- суддю Сєверодонецького міського суду у відставці Володимира Луганського;
- суддю Господарського суду Житомирської області Олексія Омельяна;
- суддю Третього апеляційного адміністративного суду Сергія Чумака;
- суддю Тернопільського апеляційного суду Галину Шевчук;
- адвокатку та колишню суддю Харківського окружного адміністративного суду Галину Волкову;
- національного менеджера програм правової реформи координатора програм ОБСЄ в Україні, старшого наукового співробітника відділу кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАН Віталія Гацелюка;
- керівника відділу внутрішнього контролю Управління внутрішнього контролю НАЗК Ярослава Духа;
- завідувачку кафедри трудового, екологічного та аграрного права Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, докторку юридичних наук Наталію Кобецьку;
- детектива Національного антикорупційного бюро України Руслана Мельника;
- керівника Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції Андрія Пасічника;
- доцента кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т. Шевченка, адвоката Романа Сабодаша;
- адвоката, народного депутата Верховної Ради VIII скликання від “Самопомочі” Руслана Сидоровича.
Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков, який опікується питанням судової реформи, новий склад ВККС оцінив як “хороший”. Втім, експерт звернув увагу, що до оновленого складу комісії потрапили декілька недоброчесних кандидатів.
Фото: sud.ua Так, колишня суддя Волкова у 2016 році увійшла до складу Ради суддів України, що приїхали до Апеляційного суду Черкащини, де трапився корупційний скандал. Голова суду Володимир Бабенко тиснув на суддю-викривача Сергія Бондаренка, щоб той ухвалив “правильне” рішення. Комісія, членкинею якої була Волкова стала на бік Бабенка, а не судді, на якого чинили тиск.
Під час співбесіди до ВККС Волкова сказала, що не розуміє претензій громадськості до неї, а також відкинула причетність до незахисту судді Бондаренка.
Щодо другого кандидата, то це суддя у відставці Сергій Луганський, який, за словами Жернакова, звільнив від відповідальності 54 п’яних водіїв.
Звернув увагу експерт й на те, що серед обраних членів ВККС немає жодного представника профільних неурядових організацій. Не увійшов до нового складу й Андрій Козлов, який має відповідний досвід роботи.
Його ім’я пов’язане із корупційним скандалом довкола ексомбудсмана Людмили Денісової. Річ у тім, що Козлова призначили до ВККС за її квотою, але потім, в обмін на скасування протоколів про брехню у декларації Денисової, його змінили на “лояльнішого” кандидата.
Козлов після цього заявляв про політичний мотив усунення з посади, а НАБУ публікувало аудіозаписи телефонних розмов, ймовірно, голови ОАСК Павла Вовка та інших його колег, що свідчили про втручання в діяльність ВККС. На записах Вовк казав, що “яйця цієї уповноваженої в нас”.
Історію з Денісовою у 2019-му ZMINA назвала однією з найбільших правозахисних зрад року.
Жернаков підсумовує, що навіть з двома недоброчесними кандидатами, “в цілому це (обрання нового складу ВККС. — Ред.) однозначна перемога”, хоч і каже, що їх наявність може вплинути на “інституційну спроможність ВККС та на прогресивність підходів”.
“Успіхів новому складу і наснаги в дуже нелегкій роботі. Ми готові усіляко допомагати”, – каже він.
Новий склад ВККС має обрати суддів на 2500 посад.
Нагадаємо, що українці багато років поспіль висловлюють недовіру чинній судовій системі України. Кілька років тому про це соціологам розповіли 77,5% опитаних: багато громадян не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%). Також 80% українців вважають, що більше шансів виграти в суді мають заможні та впливові.
Через низьку довіру українці неохоче розв’язують свої проблеми в судах. Однак відсутність особистого досвіду, за словами соціологів, саме й визначає негативне ставлення до судової системи. Рівень довіри громадян, які мають власний досвід спілкування із судами, є вищим.
Європарламент, оцінюючи раніше стан Угоди про асоціацію з ЄС, назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.
