Уряд хоче посилити санкції за непрацевлаштування людей з інвалідністю
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонується посилити відповідальність за непрацевлаштування людей з інвалідністю.
Про це повідомили на сайті уряду.
Фото: breaktheglassceiling.comЗгідно з пояснювальною запискою, законопроєкт має запровадити справедливий підхід щодо відповідальності за невиконання встановленої квоти стосовно працевлаштування людей з інвалідністю. Наразі для роботодавців встановлено норматив місць для таких робітників у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, то в кількості одного робочого місця.
Автори схваленого законопроєкту наголошують, що нові норми особливо стосуватимуться бюджетних установ, на які не поширюється норма щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування людей з інвалідністю. Згідно з чинним законодавством, такі роботодавці щорічно сплачують суму, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування людини з інвалідністю і не зайняте нею.
“Це євроінтеграційний законопроєкт, який унормує в державі загальну систему рівного ставлення до осіб з інвалідністю у сфері зайнятості та професійної діяльності”, – зазначає міністерка соціальної політики Марина Лазебна, коментуючи схвалення документа.
Фото: АРАвтори законопроєкту пропонують змінити поняття “адміністративно-господарські санкції” на “цільові фінансові санкції” в Законі “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”. Це, на їхню думку, дозволить створити рівні умови для всіх роботодавців щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю.
Передбачається, що підприємства, установи та організації та фізичні особи – підприємці створюють робочі місця, зокрема, за власний кошт та/або кошт Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Добір робочого місця для людини з інвалідністю проводитимуть переважно там, де вона працювала до настання інвалідності. Робитимуть це з огляду на висновки медико-соціальної експертної комісії, побажання майбутнього працівника до умов праці, а також наявні професійні знання і навички. Для тих людей, які за станом здоров’я не мають змоги працювати на підприємствах, передбачили можливість дистанційної роботи.
Фото: careerplanet.co.zaСтаном на 1 січня 2020 року у відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю зареєстровано понад 27 тисяч бюджетних установ, з яких нормативу робочих місць дотримувалися лише 15,7 тисячі, або 57%. Сума санкцій за непрацевлаштування людей з інвалідністю, які мають сплатити порушники, становитиме орієнтовно 120 мільйонів гривень на місяць, зазначають автори законопроєкту.
Нагадаємо, що, за даними ООН, кожна сьома людина у світі має ту чи іншу форму інвалідності. Люди з інвалідністю у всьому світі часто стикаються з дискримінацією, експлуатацією та насильством, і Україна не є винятком.
Однак останнім часом у країні відбуваються позитивні зміни, зокрема щодо впровадження безбар’єрного простору. Уже понад рік, наприклад, набули чинності нові державні будівельні норми, що вимагають від власників культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів враховувати кількість місць для людей на візках у своїх залах.
Потреби людей з інвалідністю та інших маломобільних груп мають враховувати й усі нові та реконструйовані заклади харчування. Нові ДБН також поклали на українських роботодавців обов’язок облаштовувати інклюзивні робочі місця для людей з інвалідністю. Також в Україні тепер можна будувати пандуси без документів про право власності, як це було раніше.
Водночас, за словами фахівців, часто українці з інвалідністю не користуються навіть наявними пільгами від держави, зокрема через погану поінформованість.
