В окупованому Криму “суд” ув’язнив офіцера ВМСУ Олексія Кисельова на 8 з половиною років

Дата: 17 Лютого 2023
A+ A- Підписатися

Незаконний “Джанкойський районний суд” в тимчасово окупованому Криму засудив у кримінальній справі колишнього капітана корабля ВМСУ “Славутич” Олексія Кисельова, якого звинувачують за статтею 208 КК РФ за членство  в кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана, до восьми з половиною років позбавлення волі.

Про це повідомляє правозахисна організація “Кримський процес”.

Незаконна “суддя” Ліліана Соловйова визнала офіцера винним і призначила йому покарання у вигляді восьми з половиною років позбавлення волі з відбуванням першого року у в’язниці, а решту строку у колонії суворого режиму.

Під час дебатів представник державного обвинувачення попросив “суд” позбавити українця волі терміном на 10 років. 

Захист має намір оскаржити цей вирок у суді апеляційної інстанції.

Як розповів громадському об’єднанню “Кримська солідарність” російський адвокат Олексій Ладін, слідчі звинуватили чоловіка у тому, що він привіз батальйону мішок картоплі й мішок моркви та був одним із організаторів так званої “морської блокади” Криму. 

Олексій Ладін

“Слідство вважає, що блокада мала б відбутися за допомогою невеликого катера, який сам Кисельов та інші свідки називають “філюгою”. Кисельов навчав капітана цієї філюги, який зрештою виявився провокатором ФСБ, виходу та входу у м. Генічеськ. Цей човен використовувався для риболовлі, видобування водоростей  та для перевезення відпочиваючих на острів Коса Бірючий під час курортного сезону. Той екіпаж, який очолив провокатор ФСБ, розбігся. Цей провокатор в кримінальній справі фігурує як таємний свідок “Петро Петров”. Очевидно, що у нього було завдання відзняти відеозапис та доставити його в ФСБ”, — розповів захисник.   

Ладін вважає, що “Петро Петров” мав би направити човен у територіальні води Російської Федерації, щоб за допомогою тросів вчинити терористичний акт, перевернувши паром. Утім, як пояснив свідок у справі, механік човна пояснив, що солярки у “філюзі” було 40 літрів. З такою кількістю пального вона не могла зайти у територіальні води Росії, ба навіть у Керченську протоку. 

“Петро Петров” під час засідання надав вже інші покази, заявивши, що вони мали б скинути троси в Азовському морі, а Кисельов мав би розрахувати розу вітрів та течію, щоб течія винесла ці троси у Керченську протоку, щоб перегородити її”, додає свідчення таємного свідка ФСБ. 

 

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило вирок незаконного “суду”, назвавши його злочинним. Відомство вимагає від країни-окупанта припинити кримінальне переслідування громадянина України. 

У заяві представництва йдеться, що обставини незаконного арешту й умови утримання Олексія Кисельова антигуманні та суперечать усім можливим нормам міжнародного гуманітарного права.

“Закликаємо міжнародну спільноту рішуче відреагувати на ці злочинні дії рф і посилити тиск на країну-агресора. Політично мотивовані переслідування, репресії та незаконні вироки на тимчасово окупованій території Криму повинні негайно припинитися, що неможливо без деокупації півострова”, — мовиться у заяві.

Нагадаємо, 22 липня росіяни викрали в Генічеську на Херсонщині волонтера й екскомандира корабля “Славутич” ВМСУ Олексія Кисельова.

Відомо, що його катували струмом та били протягом п’яти днів у професійно-технічному училищі №17 Генічеська, де базувався підрозділ Росгвардії.

Через п’ять діб його перевезли до Сімферополя в будівлю “кримського управління ФСБ”, де продовжили знущання та тортури.

Тільки після цього “слідчий ФСБ” провів офіційне затримання та відкрив кримінальну справу.

29 липня незаконний “Київський райсуд” Сімферополя заарештував його на два місяці.

Під час судового слідства підсудний заявляв про те, що до нього застосовувалися тортури, один зі свідків повідомив, що не може стверджувати, чи був Кисельов членом незаконного формування, а інший свідок звинувачення визнав, що підписав складені співробітником слідчих органів свідчення, не читаючи їх.

За даними Кримської правозахисної групи, у 2022 році за звинуваченням в участі в батальйоні імені Номана Челебіджіхана в Криму позбавлено волі щонайменше 15 осіб, зокрема громадян України, викрадених російськими військовими на Півдні України після 24 лютого 2022 року.

Нагадаємо, офіційною причиною переслідування обвинувачених у Криму за ч. 2 ст. 208 КК РФ (“Участь у незаконному збройному формуванні, яке діє в цілях, що суперечать інтересам Російської Федерації”) є те, що вони не з’явилися добровільно до силових структур РФ і не заявили про свою участь у “кримськотатарському добровольчому батальйоні ім. Номана Челебіджіхана”. Оголошеним слідством доказом діяльності батальйону проти інтересів РФ є інформація зі ЗМІ, що метою створення батальйону була деокупація Криму.

1 червня 2022 року Верховний Суд РФ визнав “терористичним” і заборонив на території РФ “кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана”.

21 липня 2022 року ФСБ Росії додала “кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана” до списку терористичних організацій.

Затримані в цих справах повідомляють про застосування тортур з метою домогтися від них неправдивих свідчень проти себе.

Як відомо, за оцінкою правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35%  вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму було ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості. 

Напередодні коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, вчинені в Україні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter