В окупованому Криму пропагандисти на фестивалі змагалися за гроші для знімання кіно

В окупованому Криму під час фестивалю “Таврида.АРТ” представили 59 художніх і документальних пропагандистських проєктів про російський напад на Україну. 

Про це повідомляють проросійські медіа з посиланням на організаторів заходу.

Ілюстраційне зображення

Під час фестивалю відбувся “пітчинг” – творці мали короткі виступи, щоб зацікавити тих, хто може фінансувати знімання та просування кіно. Захід нібито став головним майданчиком для пошуку грошей на так зване військово-патріотичне кіно.

Більшість презентованих проєктів героїзує армію РФ, яка під час вторгнення в Україну вчиняє воєнні злочини, зокрема страти, вбивства та сексуалізоване насильство як щодо військовополонених, так і щодо цивільних, які лишилися в окупації. Частина стрічок на етапі написання сценарію, а інші – вже виробляють. 

Окремо на фестивалі показали серіал “У вогні”, створений автором з окупованого Донецька Олексієм Жуковим.

Конкурс на фінансування очолив перший заступник глави адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, який 2023-го вже допомагав розділити майже мільярд доларів серед пропагандистів війни. 

У Росії незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну за наказом Путіна створили спеціальний фонд, що має “підтримувати проєкти в галузі культури, мистецтва та креативних індустрій”, наприклад серіал-рекламу про викрадення дітей з України чи театральну постановку, глядачів якої в залі брали в полон “українські нацисти” та “розстрілювали” за кулісами.  

Російська влада влаштовує для пропагандистів війни спеціальні курси та фестивалі не лише в окупованому Криму. Нещодавно в російському місті Казань відбувся вже 26-й випуск курсів, участь у яких узяли пропагандисти з окупованих українських територій. Їх організували за підтримки силовиків РФ та Союзу журналістів Москви.

Боротьба у світі з російською пропагандою змусила творців таких матеріалів вигадати новий спосіб, як їх розповсюджувати. Детальніше за посиланням. 

Нагадаємо, що українські правоохоронці розглядають російську пропаганду як складник агресії, а експерти спеціальної комісії ООН вважають, що російські пропагандисти можуть підбурювати до геноциду. 

ZMINA дослідила історії двох нацистських пропагандистів, яким після Другої світової довелося відповідати за скоєне.