“У нас були таргани в шафах і в їдальні”: Настя з Херсонщини розповіла про чотиримісячне “оздоровлення” в Криму

6 жовтня українських дітей з тимчасово окупованої Херсонщини росіяни вивезли до Криму, казали, що на оздоровлення на два тижні. Однак діти чотири місяці провели в жахливих умовах, водночас росіяни намагалися їх ідеологічно перевиховати й цькували за непослух.

Про це розповіла 16-річна Анастасія Мотичак.

Чотири місяці Настя Мотичак була в тимчасово окупованому Криму, без рідних і без можливості повернутися додому. Джерело: скрін відео з конференції Save Ukraine

Мама дівчини Людмила Мотичак не хотіла відпускати доньку до так званих таборів. Але вчителька педагогічного коледжу, в якому навчалася Настя, наполягала.

“Галина Іванівна, викладачка коледжу, психологічно й морально тиснула на батьків. Вона казала, що все буде добре, що там немає війни. Коли тебе щодня обстрілюють, коли ти щомиті хвилюєшся й боїшся, а тут кажуть, що там усе тихо… Тож мама й погодилась”, – згадує дівчина.

Батькам Насті й самій дівчині казали, що умови в таборі добрі, що там затишно.

“Коли ми приїхали до табору й нас поселили в кімнаті, в нас у шафах таргани були, були таргани й у їдальні. Нам доводилося спати на брудних смердючих простирадлах та подушках”, – згадує Анастасія.

Перебування в таборі, окрім поганих умов, було звичайним. Однак через два тижні все змінилось:

“Нас змушували вчити й співати гімн Росії. Щотижня у визначений час ми мали стоячи співати цей гімн. Якщо ми відмовлялися, нас сварили, казали, що ми невдячні”.

Дітям забороняли розмовляти українською й узагалі ідентифікувати себе як українців.

“Якщо ми якось показували, що ми з України, нас починали цькувати, ображати. Казали, що ми фашисти”, – розповідає дівчина.

На кожному заході діти з тимчасово окупованого РФ Криму кричали “Слава Росії”, а українцям розповідали, що в тих на Батьківщині нацисти й це ЗСУ обстрілює мирні міста. 

За словами Насті, ніхто з вихователів або адміністрації табору не намагався знайти спосіб, щоб повернути дітей додому, до батьків.

“Ми їх просили найняти автобус. Вони ж могли це зробити, але не хотіли. Казали, що винаймати автобус – це дорого. Хай батьки самі за вами їдуть”, – розповідає дівчина.

Щоб повернути доньку додому, Людмила Мотичак звернулася по допомогу до волонтерів з благодійного фонду  Save Ukraine. Наприкінці січня 2023 року жінка виїхала з Херсона до Криму. Хоча Крим розташований усього за кілька годин їзди, її шлях туди й назад тривав 15 діб. Адже їхати довелося через Польщу, Білорусь, Москву. А повертатися вже через Латвію, бо Білорусь не пустила їх на свою територію.

Нагадаємо, за офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей.

Українських дітей розміщують у 57 регіонах РФ, зокрема в Сибіру. Деякі з дітей, яких вдалося повернути до України, розповіли про знущання та погрози відправити до божевільні.

Раніше ZMINA писала, що уповноважена президента РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова відмовилася надавати списки вивезених до РФ українських дітей. Також вона зізналась, що російські спецслужби завадили поверненню депортованого з Маріуполя хлопця-сироти до України, де мешкає його старша сестра. 

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вже видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини президента Росії Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у воєнному злочині незаконної депортації дітей з України до Росії.

Народні депутати України вже зареєстрували в парламенті законопроєкт, згідно з яким пропонують встановити кримінальну відповідальність за насильницьке вивезення людей з України. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.