УШПС виключила шістьох нардепів, які голосували за ліквідацію незалежності НАБУ і САП
Проєкт “Українська школа політичних студій” Інституту законодавчих ідей виключив шістьох народних депутатів, що сьогодні голосували за ухвалення законопроєкту № 12414, який фактично ліквідує незалежність НАБУ та САП.
Про це спільнота повідомила на своїй сторінці у фейсбуці.
Фото: УШПС“Сьогоднішнє голосування у Верховній Раді було дуже показове. Ухвалення законопроєкту № 12414 в рекордно стислі терміни фактично ліквідує незалежність не лише НАБУ та САП, а й будь-якого прокурора. Таким чином ми повернулись до статус-кво 2012 року, коли “справедливість” була суто номінальною категорією, а прокурорська вертикаль була радше інструментом політичного впливу. Це увійде в політичну історію України як приклад неабиякої політичної короткозорості та пострілу самому собі у ногу“, – написали в УШПС.
За словами спільноти, Українська школа політичних студій завжди стояла на цінностях сприяння демократичному та європейському розвитку України та на принципах відповідальності – перед спільнотою та перед українським суспільством.
“Ми неодноразово наголошували, що люди, дії яких йдуть в розріз з нашими цінностями, залишають спільноту“, – уточнюють в організації.
Відповідно до рішення УШПС, шестеро випускників школи, які проголосували за цей законопроєкт, виключаються зі спільноти. Йдеться про:
– Олександра Дануцу (випускник 2008 року);
– Сергія Євтушка (випускник 2011 року);
– Дмитра Кисилевського (випускник 2017 року);
– Марію Мезенцеву (випускниця 2018 року);
– Дмитра Наталуху (випускник 2018 року);
– Тамілу Ташеву (випускниця 2021 року).
Нагадаємо, посилення ролі генерального прокурора, яке передбачає ухвалений за основу Верховною Радою законопроєкт № 12414, суперечить антикорупційній політиці України, яку реалізовували після Революції гідності.
Для ухвалення змін парламентарі суттєво розширили зміст проєкту до голосування. Відповідну правку запропонував депутат Максим Бужанський від президентської партії “Слуга народу”. Правники кажуть, що це порушення чинної процедури та регламенту.
У “Лабораторії законодавчих ініціатив” звернули увагу, що правки внесли до законопроєкту, який мав покращити реакцію держави на заяви про зникнення безвісти та надати родичам зниклих доступ до ефективної правничої допомоги під час воєнного стану. У першому варіанті документ лише пропонував полегшити порядок визначення місця досудового розслідування.
Після внесення правок законопроєкт передбачив, щоб генпрокурор міг:
- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
- вимагати матеріали будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування.
Правники пояснюють, що зміни суперечать законотворчості останніх десяти років, бо за цей час керівнику САП надали високий рівень гарантій процесуальної незалежності, а САП як спеціалізованій прокуратурі – інституційної незалежності.
Окрім цього, на відміну від прокурорів Офісу генерального прокурора прокурори САП пройшли ретельні відбори із залученням міжнародних партнерів, а керівника САП обрали на конкурсі.
До ухвалення законопроєкту провадження, підслідні НАБУ, не могли передавати, наприклад, ДБР чи поліції, що й було запорукою незалежності органу. Якщо підтриманий Радою документ набуде чинності, то цей запобіжник зникне, пояснюють аналітики.
Зачеплять зміни також можливості заявляти клопотання про закриття провадження. Нині якщо таке рішення ухвалив прокурор, то це не підстава перестати вести слідство. Ухвалений законопроєкт дозволить підозрюваним посадовцям категорії А, наприклад депутату чи судді, самим просити закрити справу.
Ще однією зміною стало полегшення порядку переведення поза конкурсом з прокуратури нижчого рівня до Офісу генерального прокурора на період воєнного стану. Працевлаштовувати в такий спосіб можна навіть людей з-поза системи прокуратури. Аналітики припускають, що це потрібно для переведення прокурорів з окружних та обласних прокуратур, бо для аудиту проваджень НАБУ треба багато ресурсів.
Нагадаємо, що протидія корупції була одним з найнебезпечніших видів активізму в Україні ще до початку повномасштабного російського вторгнення.
Понад половину українців вважають цю проблему однією з найголовніших у країні, але боротьбу з розкраданнями та зловживаннями називають одним з того, що втілювати вдається погано.
