Україні потрібні стратегічні рішення щодо захисту дітей на окупованих територіях – правозахисники

Дата: 25 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Починаючи з 2014 року Україна ситуативно реагувала на виклики збройного конфлікту в контексті забезпечення освітніх прав дітей на тимчасово окупованих територіях. Державним органам досі бракує стратегічних та превентивних рішень у відповідь на мілітаризацію свідомості та політику зміни громадянської ідентичності. 

Про це в інформаційному агентстві Укрінформ заявили представники Кримської правозахисної групи (КПГ) та Центру громадянської просвіти “Альменда”, передає кореспондент видання ZMINA. Правозахисники також презентували дорожню мапу, покликану подолати наслідки мілітаризації дітей та молоді в Криму. 

Правозахисниця та аналітикиня КПГ Ірина Сєдова розповіла про політику Росії з мілітаризації кримських дітей в освітній, культурній та спортивній сферах. 

За її словами, Росія порушує ст. 6 Конвенції ООН про права дитини, яка гарантує дітям максимально можливою мірою виживання і здоровий розвиток. Правозахисники нарікають на масові заходи на окупованих територіях, які Росія проводить під час коронавірусної пандемії.

“Окупаційна влада заборонила на півострові масові зібрання з березня 2020 року, утім вона зробила виняток для мілітаристських заходів спеціально для дітей”, – прокоментувала правозахисниця і наголосила, що в таких зібраннях немає соціальної значущості.

Серед іншого своєю політикою з мілітаризації Росія порушує право дітей на громадянство, яке закріплено в ст. 8 Конвенції з прав дитини. 

“Формально вона не може його нав’язати, утім Росія робить усе можливе, щоб нав’язати його мешканцям півострова. Особливо вибору немає в дітей-сиріт”, – додала Ірина Сєдова. 

Вона також нагадала про ст. 29 конвенції, у якій ідеться, що дитина має виховуватися на повазі до основних принципів ООН.

"У документах ООН міститься засудження акту агресії однієї держави щодо іншої. Утім, Росія повністю ігнорує це й виховує в дітях позитивне сприйняття акту агресії й окупації, називаючи це перемогою і досягненням".

Ірина Сєдова

Правозахисники повідомили ООН та Міжнародний кримінальний суд про цей воєнний злочин. Вони також передали їм перелік заходів та обсяги фінансування. 

“На наступні п’ять років на патріотичне виховання молоді, щоб зробити українських дітей громадянами Російської Федерації, запланували 1,5 млрд рублів”, – повідомила Ірина Сєдова.  

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що Україна має докласти максимум зусиль для захисту прав дітей – громадян України, які залишилися в окупації.

Вона повідомила, що група незалежних експертів напрацювала перелік рекомендацій, які пропонує починати втілювати в життя, не чекаючи деокупації.

“На сьогодні одна з головних проблем, яка стала наслідком окупації Криму, – це саме мілітаризація. Ми досліджуємо її з погляду гуманітарного виміру і виміру прав людини. Насамперед ми зосереджуємося на дітях та молоді, які передусім страждають від мілітаристської системи, яка зараз розбудована в Криму. Росія витрачає на це великі ресурси. І навіть COVID-19 не зупиняє РФ, яка постійно створює додаткові ризики для людей, оскільки її головна мета – це зміна свідомості людей в окупації”, – розповіла Ольга Скрипник.

Правозахисники вважають, що необхідно провести дослідження, як російська пропаганда впливає на кримчан. Окрім цього, вони пропонують запровадити також секторальні та персональні санкції через мілітаризацію дітей на окупованих територіях. 

“У нас є багато даних, які підтверджують дії певних посадовців Російської Федерації, що прямо причетні до цих злочинів. І щодо них уже можна вводити щонайменше персональні санкції, щоб вони розуміли, що відповідальність для них таки настане. Це вже треба робити сьогодні, бо завтра буде запізно”, – додала голова правління КПГ Ольга Скрипник. 

Кандидатка психологічних наук Юлія Крилова-Грек упевнена, що насамперед треба працювати з розвитком критичного мислення в дітей та молоді.

“Одним з ефективних шляхів роботи з молодим поколінням є впровадження програм для розвитку критичного мислення, таких як медіаграмотність та кіберграмотність, які мають подаватись у цікавій формі: ігри, квести тощо. Треба показати дітям, наскільки важливо перевіряти інформацію, щоб не “вестися” на все, що нав’язується в кримському та російському медіапросторі, не піддаватися маніпулятивній концепції “свої-чужі, чорне-біле”, яку часто використовують у Криму російські ЗМІ”, – вважає психолінгвістка.

Керівниця Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова впевнена, що за умов сучасних викликів, а саме збройного конфлікту та окупації, дуже важливо переусвідомити підходи до способів правового регулювання та гарантування права на освіту щодо мешканців окупованого Криму.

“Росія всіма можливими способами намагається знищити громадянську ідентичність на півострові, і держава Україна не може стояти осторонь і лишати своїх дітей. Украй важливо, щоб у державі були усвідомлені підходи засобів правового регулювання та гарантування права на освіту. Потрібно забезпечити баланс інтересів конкретної людини, держави та суспільства загалом”, – зазначила Валентина Потапова. 

Вона наголосила, що освіта не лише передає знання, а й формує цінності та ставлення.

“Коли сталась окупація, деяким дітям було по 10 років. Зараз їм уже 17. Є діти, які не пам’ятають, що таке Україна. Що держава робить, щоб діти відчували себе громадянами України? Держава зробила привабливу систему вступу до українських вишів, але за сім років вона не запропонувала цікавих дистанційних курсів, які захочеться проходити”, – сказала вона. 

Окрім того, Валентина Потапова наголосила на необхідності працювати над реінтеграцією дітей, які не хочуть навчатись у російських та українських університетах.

“Для цього вони можуть влаштовуватися на роботу в Україні, утім для них немає системи визнання освітнього документа з окупованої території. Така система діє в Україні в разі вступу до вищого навчального закладу”, – пояснила вона.

Водночас Потапова зазначила, що будь-який документ, який ухвалюється стосовно молоді, розвитку освіти, має враховувати інтереси дітей, які живуть на окупованих територіях, а для цього потрібно моніторити тамтешню освіту.

“Громадські організації вже сім років звертають увагу Міністерства освіти та науки на потребу такого моніторингу. Нам відповідають, що це неможливо робити. Але це роблять громадські організації через відкриті джерела”, – зауважила Валентина Потапова. Раніше виконуючий обов’язки міністра освіти та науки Сергій Шкарлет сказав в коментарі ZMINA, що такий моніторинг має проводити Мінреінтеграції. 

В Україні також немає програм із реінтеграції дітей з окупованих територій.

“У нас є всеукраїнські конкурси, Мала академія наук. Я не розумію, чому за сім років досі немає секції з кримознавства, чому не внесено змін до положення про всеукраїнські конкурси, конкурси для обдарованих дітей, дослідницьких робіт. Це не потребує додаткового фінансування, лишень стратегії держави щодо збереження української ідентичності на окупованих територіях. Уже два роки спільно з іншими громадськими організаціями ми пропонуємо Міносвіти створити робочу групу, яка почне працювати над такою стратегією”, – повідомила правозахисниця. 

Нагадаємо, 9 листопада низка правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звернули увагу президента, голови парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій і прем’єр-міністра на необхідність фінансування таких програм. 

Підписанти відкритого звернення нагадали про ініційовані президентом зміни до Закону “Про вищу освіту”, які передбачили можливість вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей до будь-якого закладу вищої та професійно-технічної освіти в Україні. Документ також дозволяє скористатися правом на безоплатне навчання зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти тривалістю до одного року. 

У зверненні правозахисників наголошується, що такі курси мають стати не тільки підготовкою абітурієнтів до навчання за українськими освітніми програмами, а і їхньою адаптацією до життя поза пропагандою та тиском окупації, що є справжньою реалізацією політики безпечної реінтеграції вже починаючи із січня 2021 року.

Підготовчі курси могли стати реальним інструментом доступу до освіти дітей та молоді з окупованих територій, які вже сім років не мають можливості вивчати історію України, українську мову та літературу, мають побоювання щодо цькування і сприйняття їх із боку студентів з інших регіонів України.

Правозахисники наголошують, що повна відмова міністерства виконувати закон і впроваджувати ініційовану президентом та парламентом політику щодо дітей та молоді з окупованих територій призведе до подальшої інтеграції в культурний і освітній простір Російської Федерації.

“Цілеспрямована відмова інформувати жителів тимчасово окупованих територій про можливості, які надає Україна для них і їхніх дітей, є недалекоглядною, а за результатом – злочинною, такою, що шкодить загальнодержавним процесам реінтеграції та деокупації… Ми просимо вас під час доопрацювання проєкту закону про Державний бюджет на 2021 рік врахувати потребу фінансування підготовчих курсів для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій на виконання норм чинного законодавства та підтримати інші заходи для реінтеграції молоді з ТОТ”, – наголошується у зверненні. 

Як відомо, у лютому 2020 року в Бюджетній декларації на 2020–2022 роки міністерство передбачало на фінансування підготовчих курсів, гарячої лінії та інформаційної кампанії 60,5 млн, що становило 0,16% бюджету МОН. Утім, станом на сьогодні саме ці програми МОН скоротили повністю – до 0 грн.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: