Україна розслідує понад 5 тисяч справ про воєнні злочини в Криму та Донбасі – Мамедов

Українські правоохоронці розслідують понад 20 тисяч кримінальних правопорушень у більш ніж 5 тисячах проваджень стосовно злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Як розповів в інтерв’ю виданню “Дзеркало тижня” заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов, у них фігурує майже 9 з половиною тисяч осіб. Серед них сотні громадян РФ, зокрема вище політичне і військове керівництво країни-агресора.

“Ідеться про злочини проти основ національної безпеки України, громадського порядку, про порушення міжнародного гуманітарного права, а якщо говорити більш коректно, то про воєнні злочини й злочини проти людяності. І там немає жодної різниці: громадянин РФ, України або іншої держави”, – пояснив Мамедов.

Відповідаючи на запитання про те, скільки людей мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за злочини, скоєні під час російсько-українського конфлікту, в Криму та на Донбасі, скільки з них громадян Росії і скільки – України, Мамедов зазначив: “Наразі досить важко говорити про те, скільки саме людей мають бути притягнуті до відповідальності, з певних причин”.

Як приклад він наводить ситуацію в тимчасово окупованому Криму, де Росія примусово призивала і продовжує призивати громадян України до лав своїх збройних сил.

З початку окупації до лютого 2020 року включно країна-агресор провела 11 призовних кампаній, під час яких щонайменше 25 тисяч осіб змушені були йти служити. Проте такі українці не злочинці, а жертви воєнних злочинів і можуть розраховувати на захист України, підкреслив заступник генерального прокурора.

“Але якщо ви хочете цифри, то сьогодні потенційно статус воєнного злочинця тільки за подіями на Донбасі можуть отримати понад сотні людей. Це ті люди, проти яких ведуться розслідування, частина вже має обґрунтовані підозри. Цього року тільки на рівні Департаменту нагляду за злочинами, вчиненими в умовах збройного конфлікту, прокурори оголосили підозру 54 особам у вчиненні особливо тяжких злочинів під час збройного конфлікту. Це учасники незаконних формувань, які порушили закони та звичаї ведення війни, і працівники спецслужб РФ, які схиляють громадян України до держзради”, – додав він.

Серед іншого, Мамедов розповів, що в Офісі генпрокурора готують спеціальну електронну базу даних, що включатиме хронологію військової агресії Росії в Криму і на Донбасі.

“Ми готуємо хронологію військової агресії Росії в Криму і на Донбасі. Тобто це буде така електронна база даних, відновлені навіть події, що передували окупації. Ми плануємо частково зробити її публічною. Закрити, скажімо, тільки персональні дані обвинувачених, свідків і жертв, а також інформацію про досудовий розгляд. По Криму технічно хронологія вже практично готова, йде наповнення даними. З Донбасом складніше, бо кожен день йшли бойові дії, ситуація змінювалася ледь не кожну годину, тому для відновлення і реконструкції подій необхідно більше часу”, – зауважив він.

Мамедов також повідомив, що понад 20 тисяч українських правоохоронців і близько тисячі працівників прокуратури у Криму з 2014 року перейшли на сторону окупантів.

“У нас тисячі підозрюваних у вчиненні злочинів в умовах збройного конфлікту. Тільки в Криму на момент початку окупації працювало близько 22 тисяч правоохоронців і 1 400 людей в органах прокуратури. Знаєте, скільки їх не зрадили присяги? Трохи більше тисячі правоохоронців і 570 прокурорів! Решта залишилися й почали співпрацювати з окупаційною адміністрацією”, – розповів він.

За його словами, в Офісі генпрокурора є побоювання, що всі ці люди уникнуть кримінальної відповідальності, тому що до них неправильно застосовано норму закону, і необхідна правильна кваліфікація їхніх злочинів.

Він уточнив, що тільки трохи більше 1% із тисяч справ за фактами воєнних злочинів в Україні кваліфіковані належним чином. А щоб це виправити, треба вносити зміни у законодавство. 

Нагадаємо, українські слідчі та судді потребують законодавства, гармонізованого з нормами міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, що відповідає на злочини, скоєні під час російсько-української війни. 

У вересні парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про воєнних злочинців №2689, який має гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом. Правозахисники та потерпілі від катувань під час російсько-української війни неодноразово закликали парламент ухвалити документ. З такими самими закликами до України виступали й у ПАРЄ.

До другого читання до законопроєкту надійшло 123 правки. Проти переслідування за воєнні злочини й злочини проти людяності в Криму та на Донбасі виступили, зокрема, депутати від “Європейської солідарності” та “Опозиційної платформи – За життя”.