У Росії засудили кримських журналістів та активістів “Кримської солідарності” до 13 та 14 років ув’язнення

Дата: 24 Листопада 2022
A+ A- Підписатися

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив п’ятьох активістів “Кримської солідарності” до строків від 13 до 14 років у колонії суворого режиму.

Про це повідомляє громадське об’єднання “Кримська солідарність”.

Головуючий суддя Південного окружного військового суду В’ячеслав Корсаков у складі суддів Дениса Галкіна та Ігоря Шендрікова визнали підсудних винними у терористичній діяльності та спробі захоплення влади.

47-річного будівельника Енвера Аметова та 54-річного будівельника Яшара Муедінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а громадських журналістів Руслана Сулейманова, 43-річного помічника кухаря Рустема Шейхалієва та 37-річного викладача математики та інформатики Османа Арифмеметова засудили до 14 років.

Політв’язні проведуть у в’язниці термін у чотири роки, а потім ще один рік буде обмеження у свободі пересування.

Обмеження включають: заборона на залишення місця постійного проживання з 22-ї до 6-ї години, залишення території муніципальної громади, заборона змінювати місце проживання, необхідність бути двічі на місяць для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, заборона відвідувати місця проведення масових заходів та участь у них.

Підсудні винними не визнали себе і вважають своє переслідування політичним.

Вилучену під час обшуків ісламську літературу знищать як предмети, заборонені до звернення, ухвалив суд. Інші предмети підлягають поверненню, арешт на земельну ділянку Енвера Аметова підлягає зняттю.

Нагадаємо, 27 березня 2019 року у тимчасово окупованому Криму у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка міста Сімферополь одночасно пройшли наймасовіші обшуки у будинках кримських татар. Слідчі дії закінчилися затриманням за звинуваченням у тероризмі, а саме в участі у забороненій у РФ, але легальній на всій території України, зокрема в Криму, релігійної організації “Хізб ут-Тахрір”.

Усього під слідством тоді опинилися 25 осіб. Через величезний обсяг матеріалів правоохоронці безпрецедентно розділили кримінальну справу по п’ять п’ятірок підсудних. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами.

У “Кримській солідарності” вказують, що кримінальна справа проти кримських татар ґрунтується “на стовпах, що склалися за кілька років переслідування: аудіо- та відеозаписи релігійних бесід обвинувачених, які підслуховувала ФСБ, на свідченнях прихованих свідків, яких неможливо ідентифікувати, незаконних суддів, на свідченнях представників спецслужб, понятих та на експертних висновках Міжрегіонального центру експертизи та оцінки в Казані, що протягом багатьох років працює з ФСБ.

“Державний обвинувач” Євген Колпіков просив суд призначити строки позбавлення волі кримськотатарським активістам: 16 років Енверу Аметову та Руслану Сулейманову, 16,5 року Осману Аріфмеметову, 15 років Яшару Муєдінову та 17 років Рустему Шейхалієву. “Прокурор” зазначав, що всі підсудні мають провести у в’язниці (найсуворіші умови в колонії. — КС) перші п’ять років терміну, а також вимагав обмежити свободу пересування на 1 рік після звільнення чотирьох фігурантів справи. Для Рустема Шейхалієва він просив півтора року.

Адвокатка Ліля Гемеджи згодом у дебатах звертала увагу суду, що “прокурор” так і не спростував аргументи сторони захисту. Вона вказала, що підсудні сім років перебували під наглядом ФСБ за підозрою в тероризмі, але при цьому підтвердити їхню провину в суді змогли лише чотири секретні свідки, чиї дані неможливо перевірити.

Щодо фахівців, які проводили експертизи у кримінальній справі, захисниця зазначила, що у матеріалах справи відсутні дані про кваліфікацію фоноскопістів. Експерти виконали висновок до того, як отримали всі матеріали від слідчого. Твердження про відсутність монтажу на записах не мають підтвердження та сприймати їх можна лише на віру.

Крім того, юристка додала, що під час обшуку в будинку Руслана Сулейманова було підкинуто абсолютно нові, чисті, нечитані книги до запорошеної котельні, а “суд” видав дозволи на проведення обшуку, серед яких вказана неіснуюча адреса.

Промову “прокурора” Гемеджи оцінила більше як “пропагандистську” ніж виступ у суді, “розраховану більше на емоції ніж на факти”.

“Подібні справи, які викликають обурення у суспільстві, налаштовують людей проти системи, підривають довіру до влади та правосуддя“, — зверталася Гемеджи до суду.

Повідомляється, що в умовах стаціонару психіатричної лікарні у Руслана Сулейманова лікарі виявили дифузні зміни у серці та виявили блокаду правого пучка Гіса.

Руслан Сулейманов повідомляв адвокату про болі невралгічного характеру в області голови та шиї. За його словами, проблеми посилилися у СІЗО у зв’язку з відсутністю кваліфікованої медичної допомоги.

Проблеми зі здоров’ям по-різному відчували й інші підсудні. Рустему Шейхалієву, наприклад, викликали швидку допомогу до суду, а Яшар Муєдінов страждає на хронічну гіпертонію. Незважаючи на це, суд та апеляційна інстанція багаторазово продовжували обвинуваченим висновок, відмовляючись розглянути домашній арешт.

Яшар Муєдінов теж був безпідставно відправлений на примусову психіатричну експертизу наслідком 2 квітня 2020 року. Його помістили в одну камеру з людиною, яка раніше вбила свого співкамерника. Муєдінов пізніше розповів, що той поводився неадекватно і всіляко провокував його. Ув’язнений неодноразово звертався до завідувачки чоловічого відділення з проханням перевести людину в іншу палату, але вона його прохання про переведення не виконала.

У “Кримській солідарності” окремо вирізняють допит таємного свідка Рамазанова. На одному із засідань свідок відповідав, що всі підзахисні є членами “Хізб ут-Тахрір”. Про це вони нібито відкрито йому заявляли, незважаючи на заходи конспірації, серед яких, за його словами, була заборона на згадування забороненої організації в розмовах. Тоді ж він казав, що підсудні відкрито давали так званий “баят” — присягу на вірність  “Хізб ут-Тахрір”. На наступному засіданні Рамазанов здивувався цим і сказав, що дане слово йому невідомо, що викликало усмішку навіть у судді. Зрештою, свідок не зміг визначитися, чи був він учасником “Хізб ут-Тахрір”.

У речових доказах — відео- та аудіозаписах стеження за фігурантами справи, підсудні намагалися добитися від суду визнання їх неприпустимими через ознаки монтажу. Підсудні помітили їх, коли переглядали файли безпосередньо на судовому засіданні. Політв’язні провели обчислення тих тимчасових показників, що зазначені у верхньому та нижньому кутку відеокадрів, та виявили великі похибки. Обвинувачені склали таблицю, в якій вказали всі нестикування з часом, і побудували графік тангенсу, який наочно показував розбіжність у значеннях часу. Все це було зазначено у додатку до клопотання.

Утім головуючий В’ячеслав Корсаков здивувався, як обвинувачені могли здійснити такий глибокий аналіз, адже цими обчисленнями мають займатися фахівці. Незважаючи на всі аргументи, суд відмовився розглядати це клопотання, оскільки Яшар Муєдінов не зміг назвати конкретний файл, взятий на дослідження підсудними.

У своїх останніх словах політв’язні обурювалися несправедливістю процесу та висловлювали незгоду з репресіями. Виступи Руслана Сулейманова та Османа Аріфмеметова не були прийняті судом — він сприйняв їх кримськотатарською мовою як відмову від останнього слова.

“Росія зловживає своїм квазіекстремістським та терористичним законодавством, проводить показові релігійно-мотивовані та політичні процеси проти цивільних активістів, у тому числі кримських татар, щоб у Криму панувала атмосфера страху. Для цього є термін — “державний тероризм”. Він використовується для позначення державного насильства проти цивільних осіб. Під атаками державного тероризму зазвичай розуміють незаконні затримання, вбивства, тортури і страту громадян без суду та слідства, які виконують співробітники силових структур (поліція та інші органи правопорядку)”, — упевнений Осман Аріфмеметов.

Нагадаємо, у селищі Строганівка Сімферопольського району протягом двох діб шукали зниклого сина політв’язня Руслана Сулейманова – Мусу Сулейманова. Дитина гралася біля будинку разом зі своєю старшою сестрою. Вона лишилась без нагляду дорослих на 10-15 хвилин, оскільки його маму покликала хвора свекруха. Хлопчика знайшли утопленим 26 липня 2020 року.

Слідчий ФСБ Сергій Махнєв не відпустив Руслана Сулейманова на похорон сина. Причому відповідь на звернення до приймальні прийшла 19 серпня 2020 року — більш ніж через три тижні після похорону. Захисниця Ліля Гемеджи ці дії слідчого визнала незаконними та такими, що порушують його право на повагу до сімейного та приватного життя. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter