У російському полоні досі перебувають 26 поліцейських

У полоні в Росії досі перебувають щонайменше 26 працівників поліції.

Про це розповів в інтерв’ю РБК-Україна голова Нацполіції Ігор Клименко. 

Український поліцейський на Харківщині. Фото: AFP

Загалом за час повномасштабного російського вторгнення 219 поліцейських пройшли через полон. 

Серед тих поліцейських, які досі перебувають у руках росіян, щонайменше п’ятеро є захисниками “Азовсталі”. 

“Вони зі зброєю в руках захищали “Азовсталь”, разом з підрозділами Національної гвардії України, Збройними силами й прикордонниками… Ми були на зв’язку, поки ще можна було цей зв’язок влаштовувати, з нашими працівниками, які знаходяться на “Азовсталі”. І коли вже десятеро наших поліцейських звільнили з полону, то вся поліція видихнула. Але ще в нас є п’ять чоловік, які в полоні знаходяться, ми сподіваємося на якнайшвидше їхнє повернення додому”, – сказав Клименко. 

Щодо стану тих, хто повернувся додому, голова Нацполіції наголосив, що нині вони почуваються нормально:

“Вони тривалий час знаходилися на лікуванні, частина з них була поранена на “Азовсталі”, на сьогоднішній день вони вже будуть проходити реабілітацію в Україні й за межами нашої держави”.

Нагадаємо, що точна кількість військовополонених з обох сторін не відома. 

Водночас на відміну від Росії Україна надала моніторам ООН конфіденційний доступ до місць інтернування військовополонених. Ви можете детальніше прочитати про те, що розповіли їм українці та росіяни. 

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо ви стали потерпілим або свідком тортур, залиште інформацію про себе в онлайн-формі або ж напишіть на електронну адресу oh@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація буде використана для звернень у національні та міжнародні слідчі органи, зокрема, в Комітет ООН проти тортур, Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародний кримінальний суд, Європейський суд з прав людини тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.