У ЄС набули чинності нові правила захисту незалежних медіа в цифровому середовищі: що це означає для України?

З 8 травня 2025 року в Європейському Союзі почали діяти нові статті Європейського акта про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA). Вони посилюють захист незалежних медіа в цифровому просторі та розширюють повноваження Європейської ради з медіапослуг.

Про це повідомляє Центр демократії та верховенства права (CEDEM).

Фото: European Commission

Рада розпочала роботу 10 лютого цього року. Вона має забезпечити єдиний підхід до медіарегулювання в країнах ЄС, координувати дії національних регуляторів, реагувати на порушення з боку платформ і допомагати оцінювати зовнішній медіавплив. Це перший в історії Євросоюзу орган, що стежить за дотриманням медійних правил у цифровому середовищі.

Нові правила охоплюють кілька важливих напрямів. Один із них – контроль за відеоплатформами. Тепер країни ЄС можуть вимагати одна від одної вжити заходів, якщо платформи, такі як ютуб, порушують норми. Якщо виникає суперечка, Європейська рада з медіапослуг виступає посередником і ухвалює обов’язкове рішення. Це дає змогу протидіяти поширенню маніпулятивного чи шкідливого контенту, зокрема проросійській пропаганді.

Інший напрям – узгодження правил у медіасфері. Рада працює над спільними підходами до прозорості медіавласності, гарантій редакційної незалежності та посилення ролі суспільно значущого контенту. Це допоможе викривати проксі-медіа, пов’язані з Росією, які намагаються видавати себе за незалежні джерела.

Окремо врегульовано питання протидії іноземному впливу. Рада координує дії у відповідь на загрози з боку медіа, що не належать до країн ЄС, але можуть впливати на безпеку, оборону або демократичні процеси. Йдеться передусім про канали, які контролюють уряди інших держав – наприклад, російські пропагандистські медіа. У таких випадках Рада надає національним регуляторам рекомендації щодо дій.

Також нові правила встановлюють вимоги до онлайн-платформ у ставленні до медіа. Вони більше не можуть без пояснень блокувати незалежні медіа, якщо їхній контент не становить серйозної загрози. У випадку обмеження платформи зобов’язані обґрунтувати свої дії, а скарги на модерацію мають розглядатися першочергово. Це повинно зменшити ризики непрозорої модерації, яка іноді сприяє дезінформації.

CEDEM пояснює, що оскільки Україна є країною — кандидатом на вступ до ЄС, вона має орієнтуватися на положення EMFA. Країна вже оновлює своє медійне законодавство відповідно до європейських стандартів. Зокрема, ухвалено Закон “Про медіа”, що гармонізує частину норм із правом ЄС і посилює роль незалежного регулятора.

Нагадаємо, що цей закон спрямований на євроінтеграцію, але не повною мірою враховує потреби людей з інвалідністю, особливо з психосоціальними та інтелектуальними порушеннями, у доступі до інформації. Дослідження показало, що закон обмежується вимогами до суспільних мовників, ігноруючи приватні, а також у ньому бракує чітких стандартів субтитрування, жестової мови та легкої мови.

Для забезпечення безбар’єрності дослідники пропонують розробити національні стандарти та узгодити законодавство, щоб медіапослуги стали доступними для всіх, зокрема в умовах воєнного часу.