У Раді готують до голосування законопроєкт, що може завадити розслідуванням НАБУ і САП – Центр протидії корупції
Народні депутати просувають законопроєкт № 12439, який може ускладнити роботу Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час розслідування корупційних злочинів.
Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Ілюстративне зображення. Фото: Верховна Рада України10 березня правоохоронний комітет Верховної Ради України оновив текст законопроєкту і нині планує винести його на голосування в парламенті вже цього тижня.
Раніше документ розкритикували в НАБУ та САП. У цих органах заявили, що окремі зміни можуть створити серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією.
У парламенті цей законопроєкт подають як ініціативу для підтримки бізнесу. Водночас до документа нібито планують додати правки, які, за словами депутатів, можуть допомогти роботі Бюро економічної безпеки України.
Заступниця виконавчої директорки Центру протидії корупції Олена Щербан заявила, що зараз деякі народні депутати пояснюють міжнародним партнерам відсутність прогресу з реформами тим, що після скандалів з так званими конвертами за голосування в парламенті нібито знизилася мотивація підтримувати необхідні для вступу до ЄС рішення. За її словами, з десяти пунктів, які Україна мала виконати цього року для євроінтеграції, поки не виконано жодного.
“Проте ми впевнені, що на цей законопроєкт, № 12439, голоси у Раді нарешті знайдуться, адже він рятує в першу чергу депутатів, які під слідством за корупцію та фігурантів справи “Мідас”, – зазначила вона.
Торік Центр протидії корупції проаналізував, які положення законопроєкту можуть допомогти уникати відповідальності за корупційні злочини.
Зокрема, одна з норм передбачає, що дії людини можуть визнати законними, якщо вони відповідають офіційному роз’ясненню державного регуляторного органу. У такому разі замість судового рішення фігурант справи може отримати індивідуальний лист-роз’яснення від держоргану, який трактуватиме закон на його користь.
Ще одна зміна стосується проведення обшуків. Якщо правоохоронці розслідують хабарництво або зловживання впливом, вони більше не зможуть проводити невідкладні обшуки без рішення суду. У такій ситуації правоохоронцям доведеться спочатку отримати судову ухвалу, навіть якщо йдеться про затримання під час передання хабаря. За оцінкою Центру протидії корупції, якби такі правила діяли раніше, у деяких резонансних справах провести невідкладний обшук було б неможливо.
Крім того, запропоновані зміни щодо арешту майна можуть дозволити зняти арешти з коштів і активів фігурантів так званої справи “Мідас”, яку пов’язують з відмиванням коштів, отриманих на схемах в енергетичній сфері.
У ЦПК також звертають увагу, що нова редакція законопроєкту вводить до Кримінального кодексу статтю про дотримання офіційних позицій органів влади. Вона фактично робить роз’яснення державних органів підставою, яка може заблокувати відкриття кримінального провадження. Такі роз’яснення можуть стосуватися податкового та митного законодавства, а також сфери публічних закупівель. За таких умов досить отримати індивідуальне роз’яснення від уповноваженого органу, щоб поставити під сумнів саму можливість розслідування.
Ще одна пропозиція змінює порядок початку кримінальних проваджень. Зараз слідчі відкривають справу, якщо мають обставини, які можуть свідчити про злочин. Законопроєкт пропонує вимагати “достатні дані”, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність складу злочину. Такий підхід фактично підвищує поріг для початку розслідування і може призвести до того, що багато заяв про злочини взагалі не потраплятимуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це, на думку організації, може обмежити доступ громадян до правосуддя.
Антикорупційні експерти також вважають, що документ може ускладнити роботу Бюро економічної безпеки. Законопроєкт передбачає, що рішення про внесення до реєстру відомостей про злочини за статтею 191 Кримінального кодексу – про привласнення або розтрату майна через зловживання службовим становищем – ухвалюватиме лише керівник органу прокуратури. Це концентрує повноваження в руках обмеженого кола посадовців і може дозволити блокувати розслідування на ранньому етапі.
Окремо антикорупційна організація звертає увагу на норми про арешт майна. Законопроєкт передбачає, що в провадженнях без підозрюваних арешт коштів бізнесу автоматично скасовуватиметься через чотири місяці. На думку експертів, у складних корупційних або економічних справах цього часу може вистачити, щоб фігуранти вивели активи або переоформили майно.
Також нова редакція документа пропонує змінити правила проведення обшуків. Слідчі повинні будуть фіксувати на відео всі фактичні дані, отримані під час обшуку. У Центрі протидії корупції вважають, що така вимога може суттєво ускладнити слідчі дії, особливо коли йдеться про великі обсяги документів або електронних носіїв. Будь-яка технічна помилка під час фіксації може стати підставою для визнання доказів неприпустимими.
Крім того, законопроєкт розширює можливості сторони захисту фіксувати обшуки будь-якими засобами. У ЦПК припускають, що це може призвести до прямих трансляцій слідчих дій у соцмережах з розкриттям інформації про учасників розслідування.
Документ також пропонує змінити правила проведення невідкладних обшуків. Якщо зараз закон дозволяє проводити їх для порятунку життя або майна, нова редакція залишає лише підставу для порятунку людей або переслідування підозрюваних. У корупційних справах правоохоронці часто проводять невідкладні обшуки саме для того, щоб вилучити предмет хабаря і не дати знищити докази. Після змін такі дії можуть стати неможливими без попереднього рішення суду.
Експерти також звертають увагу на низку додаткових процедурних змін, які, на їхню думку, можуть ускладнити роботу слідчих. Зокрема, законопроєкт вводить нові строки для оформлення доказів, зобов’язує слідчих спершу запитувати документи в підозрюваних і лише потім звертатися до суду, а також розширює можливості для оскарження процесуальних рішень. У ЦПК застерігають, що в сукупності ці норми можуть створити численні формальні підстави для зриву розслідувань.
Тож, як переконані в організації, запропонована редакція законопроєкту фактично створює систему, яка може дозволити уникати кримінальної відповідальності за економічні та корупційні злочини.
Нагадаємо, що довіра до України серед європейських партнерів досі підірвана через атаку на НАБУ і САП влітку 2025 року. Навіть скасування скандальних законів не відновило повністю довіру, і лише активна роль українського громадянського суспільства допомагає її відновлювати.
