В Офісі генпрокурора розслідують уже понад 250 справ проти іноземців-бойовиків на Донбасі

Офіс генпрокурора розслідує кримінальні провадження щодо 250 іноземних громадян у складі проросійських бойовиків на Донбасі.

Про це в інтерв’ю ZN.UA. розповів заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов.

У серпні Офіс генпрокурора лише за тиждень зареєстрував кримінальні провадження проти більш ніж 100 іноземців, які воювали на боці бойовиків на Донбасі. Із 2014 року до теперішнього часу, як тоді зазначали правоохоронці, бойовикам на Донбасі допомагали щонайменше два громадянина Болгарії, сім – Вірменії, один – Грузії, 19 – Італії, 27 – Іспанії, 12 – Казахстану, три – Литви, 26 – Молдови, два – Нідерландів та п’ять – Німеччини.

За словами Мамедова, наприкінці жовтня до ЄРДР внесли нові факти, зокрема щодо вербування, фінансування та навчання найманців з боку громадянина Фінляндії.

“Свою “діяльність” він вів у своїй країні: вербував, збирав гроші, військове спорядження, покривав витрати на квитки, паспорти, візи. Був нагороджений медаллю “За освобождение Крыма”, – розповів він.

Заступник генерального прокурора зазначив, що загалом іноземні найманці їдуть на Донбас у ролі снайперів, кулеметників, розвідників і артилеристів та стають членами таких збройних формуваннях,  як “Восток”, “Призрак”, “Оплот”, “Пятнашка” тощо. 

Гюндуз Мамедов

“Окремі з них ставали командирами дивізіонів і рот. Тому неважливо, хто скоїв злочини, у воєнного злочинця в даному контексті немає національності. Я б говорив про невідворотність покарання, а воно обов’язково настане. Адже такі тяжкі злочини, якими є воєнні злочини, не мають термінів давності”, – додав Мамедов. 

Також, за його словами, в ОГП хочуть створити шість мобільних груп для розслідування злочинів на Донбасі. Планують, що вони фіксуватимуть грубі порушення міжнародних гуманітарних норм, прав людини, які сталися на територіях, визволених від бойовиків у 2014–2015 роках.

Нагадаємо, що у вересні парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про воєнних злочинців, який має гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом. Правозахисники та потерпілі від катувань під час російсько-української війни неодноразово закликали парламент ухвалити документ. З такими самими закликами до України виступали й у ПАРЄ.

До другого читання до законопроєкту надійшло 123 правки. Проти переслідування за воєнні злочини й злочини проти людяності в Криму та на Донбасі виступили, зокрема, депутати від “Європейської солідарності” та “Опозиційної платформи – За життя”. 

Фотографія обкладинки: GettyImages / Global Images Ukraine