У Києві рідні військовополонених провели акцію FREE AZOV
У Києві в неділю, 18 лютого, відбулася акція рідних та близьких полонених військових, де вимагали звільнення українських бійців, яких тривалий час утримує Росія.
Про це пише “Суспільне”.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2024/02/akcziya-vijskovopoloneni.jpg)
Люди вчергове вийшли на столичний майдан Незалежності, щоб нагадати про те, що військові – захисники Маріуполя досі перебувають в неволі.
Учасниця заходу Аліса Шумак розповіла кореспондентці “Суспільного”, що 20 лютого виповниться 21 місяць, як її чоловік, оборонець Маріуполя знаходиться у полоні. Він вийшов у полон з іншими бійцями за наказом командування 20 травня 2022 року. Їм обіцяли гарантії збереження життя, і що вони через 3–4 місяці повернуться, але, на жаль, вони ще й досі там, сказала Аліса.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2024/02/akcziya-vijskovopoloneni_.jpg)
Ще одна учасниця акції Тетяна Вишняк чекає із полону свого єдиного сина. За її словами, востаннє він їй телефонував 9 травня 2022 року, щоб привітати із Днем матері. Останнє ж повідомлення вона отримала 17 травня ввечері. Він написав: “Мам, все добре”.
За словами жінки, 6 травня минулого року звільнили синового побратима, який розповів, що не бачив його, але чув голос. Зараз вона не знає, де син і в якому він стані.
Нагадаємо, що 8 лютого, у четвер, відбувся 51-й обмін військовополоненими. В Україну з російського полону повернулися 100 людей. Серед врятованих військовослужбовців цього разу 49 воїнів Національної гвардії України, 25 прикордонників, 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема 11 тероборонівців.
Всі визволені – рядового та сержантського складу. 84 з них захищали Маріуполь (зокрема 82 – оборонці “Азовсталі”), решта виконували бойові завдання на Донецькому та Луганському напрямках.
Щонайменше 28 визволених мають поранення або серйозні хвороби. Найстаршому виповнилося 62 роки, а наймолодшому – 20.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Києві 13 січня родини військовополонених провели на майдані Незалежності мирну акцію “Серце на волю”: вони вийшли підтримати полонених, зниклих безвісти та цивільних заручників, щоб стати їхнім серцем, очима та голосом.