У Киргизстані проти журналістки Лейли Саралаєвої порушили кримінальну справу за “заклики до заворушень”

У Киргизстані проти журналістки та головної редакторки Лейли Саралаєвої порушили кримінальну справу за “заклики до масових заворушень”.

Про це пише Інститут масової інформації, посилаючись на інстаграм-сторінку медійниці. Нині її публікація там вже недоступна.

Офіційно Лейлу оголосили в розшук ще 6 березня 2024 року, але дізналася про це вона лише у вересні 2025-го.

У своїй публікації, як зазначає ІМІ, журналістка поділилася емоціями, написавши, що прислів’я “Від тюрми та від суми не зарікайся” виявилося справедливим. Вона додала, що колись жила звичайним життям, але тепер опинилася під кримінальною статтею.

Саралаєва працює в журналістиці вже близько 30 років. За цей час вона намагалася досліджувати антропологічні та соціологічні причини злочинів, щоб зрозуміти, що змушує людину перейти межу закону. Вона також згадала, що близько 15 років тому в країні ще можна було сподіватися на справедливе правосуддя. На її думку, ситуація різко змінилася після 2010 року: з’явилося більше політичних справ, процеси почали фабрикувати без доказів, а вироки ухвалювали в інтересах влади та для демонстрації публіці.

Журналістка заявила, що не скоювала жодного злочину. За її словами, вона лише щодня описувала події в Киргизстані, фіксувала порушення прав людини та законів, викривала корупцію і придушення свободи слова з боку влади. Вона наголосила, що в її текстах і відеовиступах немає жодних закликів до заворушень.

У Міністерстві внутрішніх справ Киргизстану підтвердили “Радіо Свобода (Азаттик)”, що проти журналістки відкрили кримінальну справу. За словами представника пресслужби відомства Султана Макілова, підставою стали її публікації у фейсбуці, і експертиза нібито встановила наявність у них закликів до масових заворушень.

Видання також повідомило, що Саралаєва виїхала з Киргизстану в січні 2024 року. Вона пояснила, що спершу не мала наміру залишати країну, але вирішила виїхати після попередження про підготовку до її арешту. Наразі журналістка перебуває в Грузії.

Нагадаємо, що у серпні цього року президент Киргизстану Садир Жапаров підписав суперечливий закон про медіа, який посилює контроль держави над незалежними медіа.

Документ зобов’язує всі медіа, включно з онлайн-платформами, проходити реєстрацію в органах влади та обмежує частку іноземного капіталу до 35%.

Правозахисники та журналісти критикують закон, вказуючи, що його можуть використати для придушення інакодумства та обмеження свободи слова.

Крім того, Жапаров нещодавно схвалив запровадження штрафів для ЗМІ за поширення “неправдивої інформації” – до 65 тисяч сомів (приблизно 740 доларів). На думку правозахисних організацій, ці нововведення порушують міжнародні стандарти свободи вираження поглядів.

Свобода преси в Киргизстані суттєво знизилася за останні роки – на тлі арештів, юридичного тиску та закриття критичних до влади медіа. Країна, яку раніше вважали відносно безпечним простором для журналістики в Центральній Азії, стрімко втрачає цей статус.