Євроінтеграційний законопроєкт про посилення відповідальності за дискримінацію внесли до порядку денного Ради – МВС

Проєкт закону № 13597, який посилює відповідальність за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті, внесений до плану роботи Верховної Ради на 2026 рік та до порядку денного поточної, 15-ї сесії.  

Про це розповів керівник відділу в Управлінні моніторингу дотримання прав людини МВС Юрій Чорнобай під час обговорення “Впровадження проміжних цільових індикаторів у сферах основоположних прав й міграції, притулку та управління кордонами: план імплементації”, передає ZMINA.

Фото: ілюстративне Pixabay

Юрій Чорнобай зазначив, що МВС вживає заходів для вдосконалення антидискримінаційного законодавства. Зокрема, забезпечує супроводження законопроєкту 13597, який розроблявся за участі міністерства. Цей проєкт закону має внести низку змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та в закон про засади протидії дискримінації.

Законопроєкт впроваджує поняття нетерпимості, яке на сьогодні в українському законодавстві відсутнє. Також пропонується впровадити адміністративну відповідальність за вчинення дискримінаційних дій, які не пов’язані з насильством.

За словами фахівця, завданням цього законопроєкту є впровадження кримінальної відповідальності за публічні заклики до вчинення дискримінаційних дій, які пов’язані з насильством або погрозою насильства. І впровадження таких обтяжувальних обставин кримінальної відповідальності, як скоєння злочину з мотиву нетерпимості, включно з расизмом, ксенофобією, сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю.  

“Якщо на рік реєструється понад 600 тисяч злочинів, то категорія злочинів на ґрунті нетерпимості, які зазвичай кваліфікують за статтею 161 Кримінального кодексу, за рік становить 150–170. Водночас якщо досліджувати дані інститутів громадянського суспільства, організацій у сфері захисту прав людини, то ми розуміємо, що, мабуть, цих злочинів більше”, – зауважив Юрій Чорнобай.

Він додав, що в законопроєкті пропонується вилучити статтю 161 зі справ приватного звинувачення, оскільки наразі за відсутності заяви потерпілих не можна розпочати досудове розслідування. Після ухвалення закону такі справи розглядатимуть, якщо про правопорушення стане відомо органам правопорядку чи громадськості, рідним постраждалої людини.

“Законопроєкт надісланий для юридичної оцінки до Європейської комісії та до Ради Європи, чекаємо на висновки від них. На сьогодні цей законопроєкт внесено до плану законопроєктної роботи Верховної Ради на цей рік і також внесено до порядку денного 15-ї сесії. Ми маємо надію, що щодо нього почнеться активна робота в депутатському корпусі”, – розповів Чорнобай.

Він додав, що напередодні представники МВС брали участь у засіданні підкомітету з питань правоохоронної діяльності, де обговорювали положення цього законопроєкту. Документ уже опрацьований Комітетом з питань бюджету і євроінтеграційним комітетом. Відповідно до висновку євроінтеграційного комітету, проєкт закону відповідає вимогам законодавства ЄС та міжнародним зобов’язанням України. 

“Ми опрацювали пропозиції, відповідно підготовлено альтернативну редакцію. Тобто робота щодо законопроєкту активно проводиться, маємо надію, що він буде ухвалений і впровадить реальні механізми протидії дискримінації”, – сказав представник МВС.

Читайте також: Кращий захист від дискримінації та злочинів ненависті, але з прогалинами: що змінити в євроінтеграційному законопроєкті №13597

Нагадаємо, ZMINA писала, що Комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції підтримав законопроєкт № 13597, який оновлює підхід до протидії дискримінації. Документ пропонує розширити перелік ознак дискримінації, запровадити адміністративну відповідальність за дискримінаційні дії без насильства та окрему кримінальну статтю – за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості. Запропоновані в документі норми схвалили й в уряді.

Також ZMINA повідомляла, що законопроєкт № 13597, який посилює відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості та дискримінації, у січні 2026 року став євроінтеграційним. Як пояснила в коментарі ZMINA виконавча директорка громадської організації Gender Stream Ольга Полякова, це означає, що держава офіційно визнала його дотичність до виконання зобов’язань України в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Йдеться передусім про сферу фундаментальних прав, верховенства права та ефективного правосуддя, які є базовими вимогами ЄС. 

Директорка Центру “Соціальна дія” Ірина Федорович у колонці пояснила, чому законопроєкту 13597 не досить, щоб виправити недоліки антидискримінаційного законодавства.