У Криму незаконна “суддя” на 45 тисяч рублів оштрафувала правозахисника Абдурешита Джеппарова за “дискредитацію” окупаційної армії

Дата: 07 Липня 2023
A+ A- Підписатися

Незаконна “суддя” так званого “Київського районного суду” в тимчасово окупованому Сімферополі Оксана Карчевська визнала кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова винним у дискредитації окупаційної армії за публікацію невідомих на сторінці інформаційної ініціативи “Qirim Gayesi”.

Про це інформує правозахисна організація “Кримський процес”

Абдурешит Джеппаров

“Суд” допитав особу, що склала адміністративний протокол, а потім визнав правозахисника винним. Відповідно до оголошеної у засіданні “постанови”, Джеппарову призначено покарання у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 45 тисяч рублів.

Також у “суді” повторно допитали першого понятого, який скаржився на проблеми з пам’яттю. Він самостійно прийшов на засідання, повідомив, що все згадав та дав додаткові свідчення. 

Абдурешит Джеппаров вважає, що цей свідок раніше під час допиту не відповів на основний обсяг питань.

Напередодні “суддя” так званого “Київського районного суду” Денис Діденко перенаправив на розгляд іншу адміністративну справу Джеппарова до незаконного “Білогірського районного суду”. Як інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на адвоката Рефата Юнуса, росіяни звинуватили правозахисника у “зловживанні свободою масової інформації” за ст. 13.15 КоАП РФ.

Під час засідання 4 липня у так званому “Київському районному суді”  тимчасово окупованого міста Сімферополь адвокат клопотав про перенаправлення справи до незаконного “Білогірського районного суду” – для розгляду по суті, оскільки вона не підлягає розгляду у “Київському районному суді” щодо підсудності.

Раніше незаконний “Центр протидії екстремізму” (ЦПЕ) в Криму склав на кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова ще два адміністративні протоколи — про “дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації” (за частиною першою статті 20.3.3 КоАП РФ) та “зловживання масовою інформацією” (за частиною дев’ятою КоАП РФ).

Джеппаров, за версією оперативника ЦПЕ та лейтенанта поліції Романа Філатова, що склав протокол, адміністрував у соціальній мережі “Facebook” сторінку громадського руху «Qirim Gayesi» (“Кримська ідея”) і поширив “завідомо недостовірну суспільно значущу інформацію під виглядом достовірних повідомлень”. Крім цього, кримськотатарський правозахисник, на думку оперативника, “висловив свою незгоду з діями збройних сил Російської Федерації щодо проведення спеціальної військової операції на території України”.

Нагадаємо, Абдурешит Джеппаров усе своє життя присвятив захисту прав кримськотатарського народу, зокрема, боровся за повернення корінного народу на Батьківщину після сталінської депортації 1944 року. З початку російської окупації Криму Джеппаров активно допомагав жертвам політичних репресій.

27 вересня 2014 року невідомі особи в чорній уніформі викрали його сина Ісляма Джеппарова та племінника Джевдета Іслямова, доля і місце перебування яких досі невідомі.

Наприкінці 2014 року він став координатором Кримської контактної групи з прав людини, яка намагалася сприяти пошуку жертв насильницьких зникнень на тимчасово окупованому півострові. Правозахисну діяльність Джеппарова високо оцінили на міжнародному рівні. Зокрема, у 2020 році правозахисник був номінований на Нобелівську премію миру.

Раніше російська влада незаконно затримувала Джеппарова під час перетину адміністративної межі між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю і вручила йому попередження “про неприпустимість порушення закону”.

Крім того, у березні 2022 року російські силовики провели в помешканні правозахисника обшук, після якого його відправили під адміністративний арешт на 15 діб за нібито демонстрацію нацистської символіки через публікацію, начебто розміщену на його сторінці в соцмережі 2019 року.

25 квітня в будинку правозахисника Абдурешита Джеппарова росіяни знову провели обшук, після якого його відвезли до незаконного “управління ФСБ”. Згодом його затримали так звані співробітники “центру протидії екстремізму”, які склали на нього протокол за ст. 19.3 КпАП про невиконання законних вимог співробітника поліції.

Окупанти заявили, що Джеппаров нібито під час обшуку перешкоджав вилученню ноутбука. Правозахисник заперечив обвинувачення, заявивши, що обшук триває в його житлі не вперше і він знає, як поводити себе під час обшуку. Незаконний “білогірський районний суд” того ж дня визнав його винним та призначив 12 діб адміністративного арешту. 

Після відбування адміністративного арешту росіяни випустили кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова, 7 травня 2023 року

Українська правозахисна спільнота розглядає затримання Абдурешита Джеппарова як складову систематичного та широкомасштабного переслідування кримських правозахисників та активістів, яке триває від самого початку тимчасової окупації Кримського півострова.

У квітні 2023 року Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович оприлюднила доповідь “Боротьба кримських татар за права людини”. У ній вона констатувала, що кримські татари в Криму й особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.

За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter