Туреччина стала країною з найбільшою кількістю випадків фізичного насильства над журналістками – коаліція “Жінки в журналістиці”

У Туреччині 2022 року правозахисники зафіксували щонайменше 150 випадків тиску на журналісток з боку державних інституцій.

Про це йдеться в щорічному огляді свободи преси “Рік мужності і революції” від коаліції “Жінки в журналістиці” (CFWIJ).

Журналістки, які зазнали тиску під час жовтневого рейду турецької поліції в межах так званого закону про фейки. Джерело: womeninjournalism.org

Щонайменше 50 медійниць зазнали судового переслідування, 47 – нападів з боку поліції або прихильників державницької політики. Загалом кількість затриманих у країні журналісток за останній рік зросла на 27%.

Так, у жовтні 11 журналістів, зокрема сім жінок, були затримані та зазнали фізичного тиску після того, як у їхні будинки вторглася турецька поліція. Шістьох з них заарештували. Поліцейські рейди до журналістів влаштували відразу після ухвалення владою нового “закону про дезінформацію”. За один день Туреччина перемістилася з п’ятого на третє місце в рейтингу країн від CFWIJ за кількістю ув’язнених журналісток у 2022 році.

Станом на 31 грудня минулого року в ув’язненні залишаються 17 журналісток, йдеться в огляді.

Водночас журналістки в Туреччині, які критикували політику уряду, стали мішенню організованих компаній переслідування, причому як онлайн-тролінгу, так і через державні ЗМІ.

Правозахисники наголосили на тому, що насильство в інтернеті є ще однією тактикою, яка використовується для нападу та залякування журналістів у світі, але ця форма переслідування не розглядається як справжнє насильство в Туреччині.

Проте саме журналістки є найвразливішою мішенню для зловживань в інтернеті, що особливо поширені в соцмережах. Погрози смертю та зґвалтуванням, спрямовані на жінок, часто досягають надзвичайного рівня жорстокості, але в Туреччині влада не бере це до уваги, попри те що ці загрози становлять реальну небезпеку для життя жінок.

Із січня 2022 року щонайменше вісім турецьких журналісток зазнали великих онлайн-тролінгових кампаній. Зокрема, репортерці Седі Ташкін невідомий погрожував смертю, залишаючи для неї коментарі в інстаграмі на кшталт “Я йду за тобою, де б ти не була” або “Смерть знайде тебе”.

У деяких випадках проводилися наклепницькі кампанії проти журналісток. Частину з них розпочали турецькі політики, щоб відвернути увагу “від їхніх сумнівних політичних починань”, пишуть правозахисники.

Мішенями однієї з них стали щонайменше чотири репортерки, після того як права партія Zafer (Перемога) опублікувала на ютубі короткометражний фільм проти біженців під назвою “Тихе вторгнення”, підбурюючи своїх прихильників нападати на жінок в інтернеті. Журналістки отримували расистські та жінконенависницькі коментарі, їх залякували.

Тактику наклепницької кампанії застосували деякі лідери турецької мафії, йдеться в огляді. Так, у травні один з них почав тиск на журналісток Хейле Ґонюльташ і Сейхан Авшар. Це спонукало інших екстремістів атакувати жінок в інтернеті.

“Гендерне насильство в інтернеті, якого зазнають жінки в ЗМІ, є проблемою, до якої влада повинна серйозно поставитися не лише в Туреччині, а й у всьому світі”, – наголосили правозахисники.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, за даними коаліції “Жінки в журналістиці”, Іран посів першу позицію за кількістю ув’язнених у 2022 році медійниць серед країн світу, ці ув’язнення відбулися на тлі протестів після вбивства силовиками місцевої жительки Махси Аміні.