Топові телеграм-канали координовано атакують НАБУ та САП після операції “Мідас” – дослідження

Фото: “Українська правда”

11 листопада НАБУ та САП провели одну з найрезонансніших операцій року – “Мідас”, викривши масштабну корупцію в “Енергоатомі”. Подія викликала значний суспільний резонанс, і багато хто пов’язав можливість проведення такої операції з масовими липневими протестами за процесуальну незалежність антикорупційних органів.

Утім, майже одразу поруч із новинами про спецоперацію почали з’являтися інші – про нібито зв’язки НАБУ з Росією та плівки керівництва відомства, які нібито мають незабаром оприлюднити. Користувачі соцмереж помітили, що десятки дрібних та анонімних каналів одночасно поширювали однакові заголовки. У мережі також звернули увагу на публікації великих каналів, які стверджували, що новий піарник НАБУ нібито сам замовляє негатив про Бюро.

Ці збіги змусили учасників протестів проаналізувати, наскільки масштабною є скоординована кампанія проти НАБУ та САП. “УП” взяла 15 найбільших новинних телеграм-каналів (за даними Telemetr.io), виключивши авторські блоги, і проаналізували всі згадки про НАБУ з 1 лютого до 11 листопада 2025 року. Дані збирали через telemetr.io, систематизували – в Google Sheets за допомогою Gemini API.

За 283 дні дослідники зафіксували 1865 публікацій про НАБУ, з яких 142 згодом видалили. 56% матеріалів мали негативний характер, 23% були позитивними, 21% – нейтральними.

Для подальшого аналізу відокремили ті негативні дописи, які не були реакцією фігурантів справ на дії Бюро. Таких матеріалів – 886. Вони зʼявлялися регулярно й утворювали щонайменше 78 хвиль – серії публікацій у різних каналах із майже однаковими формулюваннями.

Найпоширенішим наративом, як йдеться у матеріалі, є твердження про “зв’язки НАБУ з Росією”: 268 публікацій, понад 79 млн переглядів. Інші популярні теми:

• корупція в НАБУ/САП – 151 публікація;
• неефективність роботи – 101;
• атаки на активістів, які підтримують НАБУ – 101;
• вимоги “закрити” або “ліквідувати” НАБУ – 68.

Атаки майже завжди прив’язували до реальних інфоприводів – обшуків, справи колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, затримань, ДТП за участю детективів, заяв ЦПК. Одна й та сама подія в різних каналах подавалась як доказ “російського впливу”, “хаосу” чи “тотальної корупції”.

Окрема частина кампанії була спрямована на союзників антикорупційних інституцій: журналістів-розслідувачів і громадських активістів.

Атаки активізувалися з 5 червня, а пік припав на липень – під час обшуків у співробітників антикорупційних органів та ухвалення закону №4555. 25–26 липня, у розпал протестів за незалежність НАБУ, негативних публікацій не було, але вже 30 липня стартувала нова хвиля з меседжем про “необхідність реформ”.

Масовані інформаційні атаки також з’явилися після:

• затримання 6 вересня в ОАЕ нардепа Федора Христенка;
• ДТП за участю детектива НАБУ;
• спецоперації “Мідас”.

Одна з найбільш однорідних хвиль просувала заяви голови політичної партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко – понад 30 публікацій із критикою участі іноземців у керуванні антикорупційними органами.

Багато публікацій використовували відверту мову ворожнечі, сексистські інсинуації та конспірологію. Серед них – звинувачення детективів у “диверсіях”, “роботі на ворога”, “вимаганні сексу від свідків”, порівняння ВАКС із НКВС тощо.

Наративи підсилювали “експерти”, відомі участю в прихованих піаркампаніях. У базі texty.org.ua більшість із них фігурує як псевдосоціологи чи політичні коментатори, що працювали на різних політиків. Деякі з них регулярно з’являлися у десятках негативних дописів.

Аналіз показав синхронність публікацій у 8 каналах із топ-10 за охопленням: INSIDER UA, Україна Сейчас, Україна Online, Times of Ukraine, Реальна Війна, Адвокат Права, Телеграмна служба новин – Україна, Всевидящее ОКО.

Лідером за кількістю матеріалів про НАБУ став INSIDER UA – 221 публікація, з яких 64% негативні.

Окрему увагу привертає “Труха Україна”: канал видалив щонайменше 21 негативний матеріал про НАБУ, 15 із них – за один день, 8 серпня. Це може свідчити про зміну політики або спробу приховати участь у розгоні кампанії.

Більшість каналів, де публікували такі дописи, – анонімні. Деякі пов’язують з рекламними агентствами, політичними консультантами або бізнес-групами. Деякі мають аномально високий відсоток трафіку з російських IP-адрес. Частину – за даними журналістських розслідувань – могли контролювати люди з політичних кіл чи бізнесу.

Телеграм під час повномасштабної війни став головним джерелом оперативних новин, але разом із цим – і середовищем для непрозорих інформаційних операцій.

Зібрані дані свідчать: кампанія не могла бути спонтанною чи локальною. За 9 місяців 886 негативних матеріалів (без урахування реакцій фігурантів справ) зібрали 257,8 мільйона переглядів. Масштаб і системність говорять про значні фінансові й організаційні ресурси, вкладені в її підтримку.

Ймовірними бенефіціарами, як пише “УП”, можуть бути:

• українські політичні гравці та групи впливу, для яких незалежні антикорупційні органи становлять персональний ризик;
• російські мережі впливу, зацікавлені послабити довіру до українських інституцій загалом;
• медіабізнес у телеграмі, який заробляє на замовних кампаніях.

Нагадаємо, що декілька днів тому НАБУ і САП розкрили діяльність злочинної організації, до якої входили колишні й чинні посадовці енергетичної галузі, відомий бізнесмен і кілька інших осіб. За даними слідства, вони створили масштабну схему впливу на державні стратегічні підприємства, зокрема на “Енергоатом”, з метою отримання хабарів і відмивання коштів.

Читайте також: “Мідас” і ми. Як не дати себе розхитати