Російський “суд” до кінця листопада залишив у СІЗО трьох кримськотатарських бранців Кремля

Дата: 01 Жовтня 2023
A+ A- Підписатися

Апеляційний суд РФ у підмосковному місті Власиха залишив до 30 листопада 2023 року в СІЗО трьох кримськотатарських бранців Кремля: журналіста “Кримської солідарності” Вілена Темер’янова та активістів Ріната Алієва та Едема Бекірова.

Про це інформує видання “Кримська солідарність”.

Вілен Темер’янов, Рінат Алієв, Едем Бекіров. Джерело: “Кримська солідарність”

Як повідомила адвокатка Сафіє Шабанова, російський апеляційний військовий суд у місті  Власиха “відхилив скарги адвокатів на продовження арешту в СІЗО трьом кримським татарам із першої  Джанкойської групи у справі “Хізб ут-Тахрір”: цивільному журналісту Вілену Темер’янову, Рінату Алієву та Едему Бекірову“.

Політв’язні залишаться у СІЗО до 30 листопада 2023 року.

Як зазначається, захист вважає, що їхнє подальше перебування під вартою є незаконним, оскільки докази держобвинувачення про те, що активісти можуть сховатися або вплинути на перебіг кримінальної справи будуються на припущеннях.

Кримськотатарські активісти на засіданні “суду” були присутні у форматі відеоконференції із СІЗО. Вони повідомили захисникам про проблеми зі здоров’ям, які виникли у них в умовах ув’язнення.

“Рінат Алієв сильно перехворів, у нього кілька тижнів тому була висока температура, зараз страждає на зубний біль. Темер’янов також сказав, що йому потрібні послуги лікаря-стоматолога. Їм видають ліки “від усіх хвороб”, – наголосила Шабанова.

На думку правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту і тероризм, а за публічні акції прибічників партії проти політичних репресій в Криму, системну критику російської влади та масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.

Раніше ZMINA повідомляла, що у квітні поточного року росіяни незаконно етапували з тимчасово окупованого Криму журналіста “Кримської солідарності” Вілена Темер’янова та активістів Енвера Кроша, Ріната Алієва та Едема Бекірова на територію Росії  до Ростова-на-Дону.

Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
 
Як відомо, активісти цієї релігійної організації займалися випуском газети й могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
 
Правозахисники вважають, що тоді рішення верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. На всій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим, діяльність партії не заборонена, активісти організації випускали газету, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
 
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
 
Кримських татар заарештували в тимчасово окупованому Джанкої в серпні 2022 року, підозрюючи їх у зв’язках з ісламською політичною партією “Хізб ут-Тахрір”, забороненою в Росії з 2003 року, але вільно чинною в Україні та інших країнах світу. В основі звинувачення у кримінальній справі “першої Джанкойської групи” є лише один аудіозапис розмови у мечеті — за 2015 рік.
 
За останніми даними українського Омбудсмана Дмитра Лубінця, Росія незаконно утримує 180 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter