Російська влада підготувала законодавче підґрунтя, щоб уникнути суду за воєнні злочини в Україні: про що мова?
Влітку поточного року у Кримінальному кодексі РФ з’явилась стаття, яка забороняє іноземним посадовцям та представникам міжнародних організацій, у яких Росія не бере участі, проводити на території країни будь-які слідчі, процесуальні чи оперативно-розшукові дії.
Про це розповіли правозахисники з проєкту “Перший відділ”.
Ілюстраційне зображення. Путін вітається з командувачем ВМС Олександром Моїсеєвим та командувачем Північного флоту Костянтином Кабанцевим. Фото: пресслужба КремляЗамислюватись над доповненням кодексу такою статтею почали ще у 2023-му, але лише влітку поточного року остаточно документ підтримали у державній думі.
Стаття 294.1 КК РФ, за словами правників, є продовженням статей 275.1 (“Конфіденційне співробітництво”) та 284.3 (“Надання сприяння у виконанні рішень міжнародних організацій”). Але вплине нова норма не на конфіденційні контакти та процес виконання судових рішень.
Правозахисники вважають, що нову статтю увели, щоб завадити роботі Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт російського диктатора Путіна та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Українські прокурори спільно з МКС п’ять місяців працювали, щоб це відбулось.
“Будь-яка спроба представників МКС допитувати свідків чи збирати докази у Росії чи окупованих територіях навіть дистанційно формально підпадає під дію статті 294.1. Це стосується навіть дистанційних розмов. З погляду законів РФ, відтепер співробітник суду в Гаазі не має права організувати відеодзвінок зі свідком злочину у РФ”, – пояснюють правники.
Російські законодавці передбачили виняток: процесуальні дії можуть дозволити, якщо їх погодити з російською владою, що видається нереальним у нинішніх умовах.
Офіційно статтю до кодексу внесли під приводом “захисту суверенітету”, а її дію незаконно розповсюдили на окуповані території України.
Ілюстраційне зображення. Фото: АРЗа час, що триває повномасштабне вторгнення в Україну, у РФ лунало чимало заяв про так званий “кремлівський Нюрнберг”, де збирались переслідувати полонених українських військових.
Про ці плани, ймовірно, повідомляли Путіну 21 лютого 2022 року, коли було засідання Радбезу РФ, де обговорювали незалежність окупованих українських територій. Російська влада переконувала, що подію транслювали в прямому ефірі, але одразу з’явилися сумніви щодо цього. До прикладу, годинник тодішнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу у трансляції двічі показував не той час, який мав би.
Питання викликав також фрагмент із генеральним прокурором РФ Ігорем Красновим, в якому той іде від трибуни. Сам виступ до “трансляції” не потрапив, але, ймовірно, саме в ньому Краснов розповідав про підготовку “трибуналу”. Спроба Росії “судити” українських військовополонених та суди, які вже відбулись, є воєнним злочином.
Окрім цього, російська влада популяризує концепцію “геноциду радянського народу”, якого не існує. Це роблять, зокрема, для виправдання нападу на Україну.
Сучасні суди у Росії карають за вчинений “геноцид” то щодо “етнічних груп”, то щодо “слов’ян та інших національних та етнічних груп, які являли собою населення СРСР, народи Радянського Союзу”. До групи переслідуваних переважно не включають євреїв, а торік за “вчинений геноцид” почали судити владу Фінляндії.
Формулювання про “геноцид радянського народу” публічно використовував Путін, а вищезгадані рішення судів посадовці називали продовженням Нюрнберзького трибуналу після Другої світової війни.
Для підтримання цієї концепції у сусідній Білорусі кілька років тому дозволили судити мертвих, винних у “геноциді”.
Нагадаємо, що ПАРЄ визнала путінський режим у РФ диктатурою, яка загрожує світу. Від покарання за війну в Україні Путіна поки рятує посадовий імунітет, але докази щодо нього не припиняють збирати, кажуть українські слідчі.
Війну Росії проти України вже називали найбільш задокументованою в історії.
ZMINA детально розповідала, як українське правосуддя дає раду міжнародним злочинам, а також у чому проблема з покаранням за злочин агресії.
