Рада церков вчергове просить парламент не ратифікувати Стамбульську конвенцію
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій вчергове виступила проти ратифікації в Україні Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.
Про це повідомили на сайті ВРЦіРО.
Представники ради церковЗа словами авторів звернення, парламент вніс на розгляд питання щодо ратифікації конвенції на 20 червня, однак такі намагання, на їхню думку, “в умовах воєнного часу та наявності у суспільстві протилежних поглядів щодо такої ініціативи лише спровокують нову хвилю громадських протестів, невдоволення, критики в адресу керівництва України”.
“І це в той час, коли наша держава потребує єдності, згуртованості, консолідації зусиль усіх громадських інституцій з метою перемоги у війні з російським агресором”, – йдеться у зверненні.
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій систематично виступає проти ратифікації Стамбульської конвенції, однак ратифікації від української влади вимагають вже щонайменше 50 тисяч українців: дві відповідні петиції набрали необхідну кількість голосів у травні 2020-го та у січні 2022-го.
Президент Зеленський, відповідаючи на ці заклики, наголошував, що його позиція щодо необхідності приєднання України до Стамбульської конвенції лишається незмінною й він буде готовий внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроєкт після доопрацювання пакета документів МЗС.
У своїй заяві рада церков вчергове наголосила, що їй не подобається наявність у конвенції поняття “гендер”.
“Враховуючи небезпеки гендерної ідеології, замість ратифікації Стамбульської конвенції ВРЦіРО закликає вживати практичні заходи та розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї конвенції – Великобританія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Вірменія та Туреччина, яка денонсувала ратифікацію Стамбульської конвенції”, – кажуть там.
Плакат щодо протидії домашньому насильству на вулиці Києва. Фото: spamchronicles.comВерховна Рада вже намагалась ратифікувати Стамбульську конвенцію у 2017-му, однак натомість ухвалила закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та закон, що мав допомогти реалізувати положення конвенції. Завдяки закликам ради церков та поправкам нардепів з тексту вилучили поняття “гендер”, “гендерна ідентичність”, “гендерно зумовлене насильство”, “гендерні стереотипи” та “сексуальна орієнтація”.
Нардепки, які намагались повернути до тексту ці положення, пояснювали, що конвенція ґрунтується на розумінні того, що в основі насильства щодо жінок, включаючи домашнє, є гендерна нерівність, та що рівність між жінками та чоловіками є ключовим елементом запобігання та викорінення цього явища.
Минулого року Венеційська комісія розвіювала міфи щодо наявності “гомопропаганди” в Стамбульській конвенції. Про це її попросив міністр юстиції Вірменії, де ратифікації документа також заважають релігійні організації та традиціоналісти.
ZMINA також розвінчувала міфи, зокрема, щодо так званої “гендерної ідеології”, про яку розповідають у раді церков. Словосполучення зазвичай використовують прибічники антигендерних рухів, наприклад Ґабріела Кубі, яка періодично розповідає про створення невідомими американськими активістами “матриці для боротьби із суспільством, аби змінити його за принципами ЛГБТ” та ділиться іншими конспірологічними теоріями.
Нагадаємо, що торік до поліції про домашнє насильство повідомили на 56% більше громадян, ніж у 2020-му.
Раніше ZMINA розповідала історію дніпрянки Марини Полях, яка, захищаючись, убила свого кривдника. Той знущався з неї впродовж двох років. До того як узятися за ніж, жінка 22 рази зверталася до поліції із заявами про насильство з боку колишнього співмешканця. Проте реального захисту з боку держави так і не дочекалася.
