Прокурор у справі Магамедрасулова отримав від держави службову квартиру: ЦПК вважає це “подякою”, в ОГП заявляють про законну процедуру

Прокурор Олександр Ганілов, який представляв обвинувачення у справі детектива Руслана Магамедрасулова та підтримував угоду з народним депутатом Христенком, отримав від держави службову квартиру в центрі Києва. Йдеться про житло на Печерську площею понад 110 квадратних метрів. 

Таку інформацію Офіс генерального прокурора надав у відповіді на депутатський запит голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної.

Загалом, за даними прокуратури, з жовтня по грудень 2025 року службове житло отримали вісім працівників Офісу генпрокурора. У Печерській районній державній адміністрації підтвердили, що серед них був і Ганілов.

Підставою для надання житла став наказ генерального прокурора Руслана Кравченка від 28 листопада 2025 року. У Центрі протидії корупції звернули увагу на часовий збіг: наказ про виділення квартири підписали наступного дня після того, як прокуратура скерувала до суду угоду з нардепом Христенком.

Площа квартири перевищує 100 квадратних метрів. У ЦПК припускають, що це може бути пов’язано з тим, що прокурор є батьком п’ятьох дітей. Водночас правозахисники зазначають, що дружина та діти Ганілова проживають у Калуші Івано-Франківської області. Цю обставину, зокрема, зафіксували в судовій постанові у справі про керування автомобілем у стані сп’яніння, в якій фігурує його дружина.

Центр протидії корупції вважає отримання квартири формою подяки прокурору з боку генерального прокурора за його роль у справі проти Магамедрасулова.

Анастасія Радіна також пригадала професійний бекграунд Ганілова. За її словами, у 2018 році він працював у прямому підпорядкуванні тодішнього прокурора Дмитра Басова, відомого за операцією “Мідас”, у розслідуванні якої брав участь Магамедрасулов. Крім того, Ганілов підтримував обвинувачення у справі нардепа Христенка, якому Офіс генпрокурора спільно з СБУ оголосив підозру, зокрема у державній зраді та впливі на НАБУ. Депутатка підкреслила, що квартиру в Києві прокурор отримав напередодні затвердження Печерським судом угоди з Христенком, факт укладення якої генеральний прокурор публічно підтвердив 4 грудня 2025 року.

В Офісі генерального прокурора ці звинувачення відкидають. Там заявили, що надання службового житла наприкінці 2025 року відбулося відповідно до вимог законодавства, за рішенням житлової комісії та за процедурою, яка діє багато років і не передбачає врахування участі прокурорів у конкретних кримінальних провадженнях.

В ОГП також розповіли, що окремі працівники перебували в черзі на службове житло понад десять років і мали передбачені законом соціальні підстави для його отримання. За версією прокуратури, Ганілов стояв на квартирному обліку з 2014 року, тобто 11 років, і як батько п’ятьох дітей мав право на отримання житла.

В Офісі генпрокурора наголосили, що участь прокурорів у кримінальних провадженнях або результати їхньої процесуальної роботи не є і не можуть бути підставою для рішень про надання службового житла. Там також закликали відокремлювати факти від припущень і оціночних суджень під час публічного обговорення цієї теми.

Нагадаємо, що 3 грудня Київський апеляційний суд звільнив детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з-під варти за апеляційною скаргою його адвокатів.

Під час засідання захист доводив, що підозра необґрунтована та сфабрикована. Єдиним доказом прокуратури була розмова, яку слідство трактує як контакт із громадянином РФ, хоча свідок підтвердив, що розмова відбулася з ним, а не з росіянином. Адвокати також указали на сфальсифіковане листування в телеграмі й сумнівні експертизи, які не можуть вважатися надійними.

Захист просив скасувати тримання під вартою з огляду на стан здоров’я Руслана: 2014 року він переніс інсульт, цього року мав дві операції на головному мозку. Під час затримання співробітники СБУ його побили, і досі він перебував без доступу до повноцінної медицини.

Прокурор Ганілов наполягав на обґрунтованості підозри, зазначивши, що більшість доказів зібрано, а ризики дещо зменшилися, і запропонував замінити тримання під вартою на нічний домашній арешт. Судді визнали, що така позиція не відповідає закону, і пішли до нарадчої кімнати.

Після повернення колегія суддів частково задовольнила апеляційні скарги захисту: ухвалу про тримання під вартою скасували та зобов’язали Руслана прибувати на першу вимогу до прокурора. У залі суду його одразу звільнили з-під варти.

Читайте також: Українські антикорупційні реформи 2025 року: що спрацювало, а що буксує