Правозахисники сумніваються в справедливості суду над Стерненком: чому?

Дата: 25 Лютого 2021
A+ A- Підписатися

Переслідування одеського активіста Сергія Стерненка в так званій справі Щербича викликає серйозні сумніви в справедливості судового розгляду через недоброчесність судді, який ухвалив рішення, терміни розгляду справи та непропорційність покарання.

Про це у своїй заяві повідомила низка правозахисних організацій, зокрема Центр прав людини ZMINA.

Фото: “Радіо Свобода”

“Справу Щербича”, як нагадують автори заяви, розглядав суддя Віктор Попревич, який не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Раніше він, наприклад, виправдовував п’яних водіїв, зокрема голову Одеського окружного адміністративного суду, та міліціонера, який катував людей. Окрім цього, Попревич не задекларував автомобіля і квартири дружини в окупованому Криму. 

Викликає питання й кваліфікація злочину. Так, Стерненка та Демчука визнали винними в повному обсязі за “незаконне позбавлення волі або викрадення людини”, “розбій” та “незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”. Однак відповідно до оприлюдненого тексту судового рішення, а також публічно заявленої позиції обвинувачення випливає, що мотивом засуджених був тиск на Щербича, щоб той склав свої повноваження. 

“Суб’єктивна сторона цього злочину (розбою. – Ред.) характеризується прямим умислом та корисливим мотивом, а обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони розбою є мета, з якою вчиняється напад, – заволодіння чужим майном. Мета, як вбачається з матеріалів справи та вироку суду, була іншою. Належних та припустимих доказів щодо вчинення розбою в справі немає, а тому ця стаття не може вважатися доведеною”, – пояснюють правозахисники. 

Що ж до статті “Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”, за якою засудили Стерненка і Демчука, то за нею їх звільнили від покарання через закінчення строку давності.

Вирок Стерненку викликав хвилю акцій протесту по всій країні. Фото: Тетяна Безрук

Про упередженість дозволяють говорити й терміни розслідування та розгляду справи в суді, адже потерпілий цілих п’ять років не з’являвся на засідання і тільки в листопаді 2020 року нарешті прийшов, щоб дати свідчення в суді. 

“Це сталося на тлі можливого розвалу в суді іншої справи – щодо звинувачення Сергія Стерненка в “умисному вбивстві”, коли він смертельно поранив одного з двох чоловіків, які із застосуванням холодної зброї напали на активіста у 2018 році, – а також інтенції прокуратури на “підозру в будь-якому випадку”, – нагадують автори заяви.

Нагадують і про непропорційність покарання для Стерненка та Демчука, адже, наприклад, убивцям громадської активістки з Херсона Катерини Гандзюк, які вилили на неї літр сірчаної кислоти, дали від трьох до шести років в’язниці.

“Щербич же, за даними прокуратури, отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а також, за даними слідства, йому завдано матеріальної шкоди в 330 гривень (менш ніж 15 євро станом на 2015 рік)”, – підсумовують вони.

Автори заяви радять також брати до уваги й загальний контекст переслідування Стерненка і , напади на нього, а також розгорнуту проросійськими медіа та діячами дискредитаційну кампанію. Нагадали правозахисники й про інші епізоди й справи, на прикладі яких виявилася залученість правоохоронців до фабрикування політично мотивованих справ проти Стерненка.

Нагадаємо, що судам в Україні, як показує соціологія, не довіряють майже 80% громадян. Багато українців не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%). Більшість українців також не вважає ефективною роботу поліції.

У нещодавньому звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію з ЄС Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.

Фотографія обкладинки: “Радіо Свобода”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter