Правозахисники просять парламент проголосувати низку законопроєктів, які допоможуть потерпілим від війни громадянам: що ввійшло до списку?

Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії, підготувала для Верховної Ради дорожню карту законопроєктів до 13-ї парламентської сесії. У ній правозахисники окреслили перелік законопроєктів, які допоможуть потерпілим від війни громадянам.

Дорожню карту на своїй сторінці оприлюднив Центр прав людини ZMINA.

Правозахисники вкотре повторили в дорожній карті заклик до народних депутатів ухвалити проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України”.

У разі ухвалення цей документ дозволить визнавати та підтверджувати в адміністративному порядку акти цивільного стану, що мали місце на тимчасово окупованій території (ТОТ) України.

Також він передбачає спрощений порядок розгляду питання щодо встановлення фактів шлюбу чи його розірвання, що відбулися в окупації, у порядку окремого провадження. Заявниками можуть бути зацікавлені особи – особи або члени їхніх сімей, на права, обов’язки чи законні інтереси яких впливає встановлення відповідного факту, – або їхні представники.

Читайте також: Кримська правозахисниця закликала державу та суспільство не втратити зв’язок з людьми в окупації й розбудовувати відповідну реінтеграційну політику

Водночас законопроєкт визначає можливість реєструвати акти цивільного стану, що зареєстровані на території іноземних держав щодо громадян України. Реєстрація також може здійснюватися на підставі повідомлень компетентних органів іноземних держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори.

Правозахисники наголошують, що ухвалення цього законопроєкту є необхідним для забезпечення послідовної політики щодо підтримки осіб, які перебувають на ТОТ. Детальніше про причини підтримки проєкту – у “8 причин ухвалити законопроєкт № 9069“.

Законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді 28 лютого 2023 року, і його досі опрацьовує парламентський Комітет з питань правової політики. Раніше ZMINA детально пояснила, чому судова процедура реєстрації актів цивільного стану перетворилася на бар’єр для українців у російській окупації. 

Також депутатів просять ухвалити законопроєкт № 11064 “Про внесення змін до Закону “Про правовий режим воєнного стану” щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь”. 

Ця законодавча ініціатива пропонує внести зміни до Закону “Про правовий режим воєнного стану”, які створюють підстави для формування військової адміністрації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Серед іншого документ передбачає:

• механізм формування військових адміністрацій населених пунктів і районних військових адміністрацій;
• порядок взаємодії між ними;
• призначення посадових осіб;
• визначення повноважень військових адміністрацій кожного адміністративно-територіального рівня.

Крім того, документ передбачає припинення повноважень осіб, які обіймали виборні посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службовців державних органів.

“Ці рішення необхідні для відновлення публічної влади, гарантування безпеки, правопорядку в АР Крим та місті Севастополь, а також подальшого впровадження інтеграційних процесів, що сприятимуть поверненню територій під контроль України. Ухвалення законопроєкту дозволить підготувати відповідні рішення, що забезпечать відновлення діяльності державних органів влади після звільнення Криму для впровадження ефективного управління територією, забезпечення прав громадян України”, – пояснюють укладачі дорожньої карти.

Читайте також: Представництво Президента в АРК очікує від уряду ухвалення стратегії відновлення держвлади та реінтеграції

Інший законопроєкт, який коаліція правозахисних організацій просить ухвалити, зареєстрований за № 12300 і стосується внесення зміни до статті 5 Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО).  

Передбачається, що статус особи, яка проживає і працює або навчається на території гірського населеного пункту, надаватиметься, крім громадян, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання в межах цього населеного пункту, й особам, чиє фактичне місце проживання підтверджене довідкою про взяття на облік ВПО.

Отже, законопроєкт покликаний усунути обмеження права ВПО, які проживають, працюють або навчаються на території гірського населеного пункту, у користуванні пільгами, передбаченими законодавством. Детальніші аргументи коаліція виклала в окремій позиції. 

Також правозахисні організації просять народних депутатів підтримати проєкт закону № 12301 “Про внесення змін до Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та інших законів України”. 

Цей документ має на меті, зокрема:

• системно врегулювати реалізацію прав;
• обов’язкові заходи підтримки держави на всіх етапах внутрішнього переміщення – евакуації, адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції;
• проводити оцінювання потреб ВПО на різних етапах переміщення для визначення обсягу додаткових гарантій, які надаються особі, зокрема надання фінансової допомоги у вигляді допомоги на проживання;
• формування витягу з Бази даних про внутрішньо переміщених осіб за бажанням особи замість довідки про взяття на облік ВПО задля нівелювання узалежнення доступу до надання послуг від її наявності.

Крім того, проєкт передбачає здійснення соціальних і пенсійних виплат ВПО на загальних підставах незалежно від дати переміщення та без застосування вимоги підтвердження неотримання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ.

Правозахисники наголошують, що ухвалення законопроєкту сприятиме поліпшенню ситуації в окремих сферах для ВПО. Коаліція також висловила окрему позицію щодо альтернативного законопроєкту № 12301-1, який 21 лютого 2025 року профільний Комітет з прав людини рекомендував парламенту не підтримувати.

У дорожній карті правозахисна коаліція визначила перелік тих законопроєктів, які не варто ухвалювати без доопрацювання, та тих, які взагалі не можна ухвалювати, щоб не нашкодити потерпілим від війни громадянам.

Напередодні коаліція також презентувала аналітичну записку “Якими можуть бути підходи щодо документів, виданих в окупації?”. Цей документ є першою спробою окреслити перелік ключових “документів”, які видані в окупації й інформація з яких може бути використана державними органами України у визначеному порядку задля мінімізації негативних наслідків окупації для значної частини населення України, що проживає на тимчасово окупованих територіях.

Це документ містить пропозиції підходів, зокрема, щодо: 

• актів цивільного стану – факти народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу;
• освітніх “документів”;
• російських паспортів;
• медичних “документів”;
• судових рішень, ухвалених в окупації;
• правочинів щодо майна та документів, що посвідчують право власності на нього;
• підходів щодо стажу на ТОТ та пенсій. 

Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.

Ілюстраційне фото: Євген Васильєв

Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.