Правозахисники подали до КС аргументи, чому вважають незаконним безальтернативне тримання військових під вартою 

Українська Гельсінська спілка з прав людини подала до Конституційного Суду правову позицію в справі за поданням військового та активіста Сергія Гнезділова. Останній просить встановити, чи є порушенням Головного закону норми про тримання під вартою для військових як єдина можлива міра запобіжного заходу в низці справ під час воєнного стану. 

Про це розповіли в УГСПЛ. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Andriy Andriyenko / SOPA Images

Судді КС перейшли до закритої частини слухань у справі 2 жовтня поточного року. 

Норми, яких стосується подання, з’явились у законодавстві 2022 року, хоча до цього схожі і вже діяли, поки їх не визнав неконституційними КС 2019 року. 

У 2022 році президент Володимир Зеленський, попри заклики тисяч громадян, заборонив застосувати пом’якшувальні обставини чи призначати випробувальний термін замість покарання військовим, яким закидають невиконання наказу, самовільне залишення частини чи дезертирство. Спершу відповідне рішення схвалив парламент, а невдовзі підписав глава держави. 

Документ містив також норми про безальтернативне тримання за ґратами в таких справах. 

Критики на початку повномасштабної війни звертали увагу, що нардепи фактично переклали відповідальність із вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий склад. Одним з наслідків цього називали те, що люди лишатимуть військо, бо не можуть відстояти права. Так, у 2023 році офіційно зареєстрували більш як 16 тисяч проваджень лише за самовільне залишення частини, у 2024-му – понад 62 тисячі, а із січня до липня поточного – майже 108 тисяч.

“Це (армія. – Ред.) – рандомайзер, у який запхано мільйон громадян. Але цей закон знаходить своїх прибічників. Усі вони наводять як аргумент таку проблему, як залишення позицій, яке призвело до важких наслідків для оборони. Так от: закон урівнює те, про що ви говорите, з багатьма іншими ситуаціями, які до важких наслідків не призвели, були вимушені або навіть спеціально підлаштовані. Він узаконює побутову розправу у війську… позбавляє армію інструменту протидії неграмотним наказам”, – обурювалась у 2022-му журналістка Тетяна Якубович.

Правозахисники, які стали до лав війська, вже звертали увагу, що посилення покарання превентивного ефекту не має, а ставить військових та цивільних у нерівне становище, породжуючи конфлікти. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Carl Court

Частину прав людини влада не може порушувати навіть під час війни, а серед них право на справедливий суд. Однак це не заважає нині обговорювати в парламенті нові обмеження для військових. Проти цього виступають правники, Омбудсман та навіть фахівці Верховні Ради, які вбачають у цьому “розбалансування норм кримінального законодавства”.

Чинне законодавство визначає тримання під вартою як винятковий захід. Це означає, що тримати під вартою людину можна, лише якщо є обґрунтовані підозри, можливі ризики має доводити сторона обвинувачення, а суд – вивчати всі обставини, щоб ухвалювати рішення.

Аналітики УГСПЛ кажуть, що безальтернативне тримання під вартою військових під час воєнного стану суперечить міжнародним стандартам прав людини, Конституції та практиці ЄСПЛ. Щодо останнього, то суд вважає, що тяжкість обвинувачення не є виправданням для довгого тримання за ґратами, а аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути “загальними та абстрактними”. 

“(Нині. – Ред.) при обранні запобіжного заходу суд, надавши оцінку обставинам справи і зваживши відповідні ризики, позбавлений можливості застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою”, – констатують правники. 

Нагадаємо, що відповідальність за призов непридатних до війська досі не ввели, бо парламент підтримав відповідний законопроєкт лише в першому читанні. Водночас військово-лікарські комісії, як показують дослідження, так і не працюють якісно.