Політв’язень Валентин Вигівський розглядає можливість голодування через тривале утримання в Росії

Український політв’язень Валентин Вигівський, який відбув призначений російським судом строк ув’язнення, досі не може повернутися до України. З вересня 2025 року його утримують у центрі тимчасового тримання іноземців у російському Кірові. Російський суд регулярно продовжує строк його утримання, а сам чоловік розглядає можливість оголосити голодування.

Про це в коментарі “Суспільне Крим” розповів батько політв’язня Петро Вигівський.

Валентин Вигівський. Фото із сімейного архіву

За словами чоловіка, Валентин намагається через суд оскаржити рішення про продовження утримання. Він також розглядає можливість оголосити голодування, хоча батько виступає проти такого кроку.

17 вересня 2025 року, після завершення строку ув’язнення, російські силовики перевезли Валентина Вигівського автозаком з колонії суворого режиму в Кірово-Чепецьку до Кірова, де суд розглянув питання про його подальше утримання. Суд призначив йому 120 днів перебування в центрі тимчасового тримання іноземців, а згодом почав продовжувати цей строк кожні 90 днів.

Після завершення строку ув’язнення Валентин Вигівський фактично не провів на волі жодної хвилини.

Петро Вигівський розповів, що умови в центрі схожі на тюремні. Люди перебувають у камерах із ґратами на вікнах під наглядом охорони, а на прогулянки виходять приблизно на годину щодня.

Водночас після тривалого перебування в штрафному ізоляторі нинішні умови здаються політв’язню кращими. У центрі він має ліжко, яким може користуватися протягом дня, туалет, можливість умитися та дивитися телевізор. Харчування там також краще.

Російська влада не дозволяє Вигівському залишити країну

Петро Вигівський розповів, що російський суд зобов’язав його сина залишити територію Росії протягом кількох днів. Однак замість того, щоб дозволити йому виїхати, російська влада продовжує утримувати чоловіка в депортаційному центрі.

Раніше батько намагався організувати повернення сина через треті країни. Зокрема, він домовлявся з українським посольством про можливість виїзду через Грузію, однак реалізувати цей маршрут не вдалося. Згодом родина розглядала варіант через Естонію, але й там виникли труднощі.

Петро Вигівський переконаний, що знайти країну, яка допомогла б з поверненням сина, можливо. Головна перешкода, на його думку, полягає в тому, що російська влада не дозволяє чоловікові виїхати.

Родина мало знає про стан здоров’я політв’язня

Нині родичі спілкуються з Валентином Вигівським через телеграм, оскільки йому передали телефон з доступом до інтернету.

Політв’язень майже не розповідає про своє здоров’я та пережите під час ув’язнення. Раніше родина дізнавалася про його стан переважно від консулів і адвокатів, які відвідували чоловіка.

Як розповів Петро Вигівський, його син особливо важко пережив обмін утримуваними між Україною та Росією у 2019 році, коли інших українців звільнили, а він залишився в російській колонії. Цей складний період тривав кілька місяців.

Крім того, протягом кількох років чоловіка утримували в одиночній камері. Саме тоді, за словами батька, у нього почалися психологічні зриви.

Родина вирішила привернути увагу до справи

Раніше сім’я Вигівського намагалася не розголошувати подробиць його становища, сподіваючись, що після завершення строку ув’язнення він невдовзі повернеться додому.

Однак від переведення до депортаційного центру минуло понад рік, а ситуація не змінилася. Тому Валентин Вигівський разом з родиною вирішив більше не замовчувати ситуацію.

Петро Вигівський зазначив, що не знає випадків, коли українців з таких центрів у Росії звільняли та дозволяли їм повернутися додому. На його думку, подальше мовчання не допоможе змінити ситуацію.

Батько вже звертався до різних українських державних установ та організацій. Нині він підтримує зв’язок з Офісом Омбудсмана та Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, яким передає документи й судові рішення.

Він сподівається, що розголос приверне увагу української влади не лише до долі його сина, а й до інших українських політв’язнів, яких Росія продовжує утримувати.

Петро Вигівський також наголосив, що багаторічне ув’язнення впливає на цілі родини. Коли російські силовики затримали Валентина, його синові було шість років. Тепер хлопець уже закінчив школу та вступив до університету.

Батько найбільше прагне зустрітись із сином, допомогти йому відновити здоров’я та повернутися до сім’ї.

Нагадаємо, що 17 вересня 2014 року представники так званої кримської самооборони затримали Валентина Вигівського на вокзалі Сімферополя, куди він приїхав на авіаційну виставку. У грудні 2015 року Московський обласний суд засудив його до 11 років колонії суворого режиму за звинуваченням у шпигунстві. Справу розглядали в закритому режимі.

У квітні 2026 року правозахисники повідомили, що Росія продовжує утримувати українських цивільних бранців навіть після завершення призначених їм строків. Через відсутність чинних паспортів російська влада часто переводить їх з колоній до центрів тимчасового тримання іноземців замість того, щоб дозволити повернутися в Україну.

У серпні 2026 року ZMINA писала, що Валентин Вигівський зустрів дванадцятий день народження поспіль у російській неволі.