Росія продовжує утримувати цивільних бранців після завершення термінів їхнього ув’язнення

Російські суди незаконно подовжують терміни ув’язнення українським політвʼязням або приховують їхнє місцеперебування навіть після відбуття строку. Через відсутність чинних паспортів затриманих часто переводять із колоній до центрів тримання іноземних громадян, замість того, щоб надати їм можливість повернутися додому.

Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.

Віктор Шур, Ігор Кияшко, Володимир Якименко

Правозахисники зазначають, що 10 квітня завершився строк ув’язнення юриста Ігоря Кияшка, однак інформація про його поточне місцеперебування відсутня. Також наприкінці цього року має вийти на волю 69-річний чернігівець Віктор Шур. Через відсутність у них чинних паспортів затриманих можуть перевести із колоній до центрів тримання іноземних громадян, замість того, щоб надати їм можливість повернутися додому.

Однією з ключових проблем, за словами правозахисників, є відсутність українських дипломатичних представництв у Росії, що позбавляє вʼязнів консульського захисту. Це також призводить до суттєвого погіршення умов утримання, як у випадку Володимира Якименка. Активіста з Чаплинки затримали в Криму за сфальсифікованим звинуваченням у перевезенні наркотиків, хоча справжньою метою силовиків було вербування та отримання інформації про українські спецслужби. Через відмову від співпраці, прийняття російського громадянства та роботи на потреби армії РФ, Якименка постійно утримують у штрафному ізоляторі в Саратовській колонії. 

“Чоловіка катували, вимагаючи інформацію зовсім не про вміст і походження пакунка… На знак він різав собі вени, але відмовлявся приймати російське громадянство і працювати – шити військову форму чи плести маскувальні сітки для окупантів”, – йдеться у матеріалі.

За словами рідних, Володимир розраховує на обмін, проте постійна відсутність у списках негативно впливає на його психічний стан.

Російська влада використовує механізми профілактичного обліку та нові кримінальні справи для утримання “політичних” після відбуття основного строку. Юристка Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Людмила Шумкова пояснює це так: “Оскільки майже всіх “політичних” Росія вважає особливо небезпечними, вигадують будь-які підстави або провокації для відкриття іншої кримінальної справи”.

Найкритичніша ситуація з правами людини склалася на територіях, окупованих після 2022 року. Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що якщо в Криму більшість затримань відбувалася в межах кримінальних справ, то на новоокупованих частинах Херсонщини та Запоріжжя панує повне безправ’я. Можливості моніторингу там вкрай обмежені, правова допомога недоступна, а люди часто зникають безвісти. Про долю цивільних заручників правозахисники зазвичай дізнаються вже після винесення вироків у закритих процесах.

“Можливості моніторингу там значно звужені, шансу отримати хоч якусь правову допомогу адвоката, як у Криму, немає. На окупованих частинах Херсонщини та Запоріжжя люди просто зникають”, – наголошує вона.

Скрипник пропонує спростити процедуру видачі тимчасових документів українцям, дозволивши отримувати їх дистанційно. Окрім цього, експерти наголошують, що консульську допомогу звільненим у РФ громадянам України можуть надавати треті країни. За словами Шумкової, міжнародне право дозволяє залучати нейтральну сторону для захисту прав громадян, моніторингу умов тримання, надання юридичної допомоги та технічного супроводу обмінів.

Нагадаємо, що мешканця Лубен Полтавської області, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року у Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди по ліки для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, який випускає потрібний препарат (за даними видання “Медіазона”, йдеться про вірус-бактеріофаг проти золотистого стафілокока).

Російський адвокат Кияшка Євген Губін розповів, що спочатку його підопічному оголосили про підозру в підготовці контрабанди з Росії обладнання, що може бути використане для військової техніки, а потім також – у шпигунстві. За словами Губіна, Кияшко спочатку зізнався в підготуванні до першого злочину, але звинувачення у шпигунстві категорично заперечує. У липні стало відомо, що засудженого змусили відмовитися від адвоката.

Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму. Чоловіка визнали винним у “шпигунстві та спробі контрабанди частин двигуна військового літака”. Суд проходив у закритому режимі через нібито наявність у матеріалах справи документів, що містять військову таємницю. Захист не оскаржуватиме вирок, щоб уникнути збільшення покарання.

А 7 жовтня 2025 року Брянський обласний суд Росії виніс вирок громадянину РФ Віктору Шуру. Його звинуватили у скоєнні “державної зради у формі шпигунства, злочину, передбаченого статтею 275 КК РФ”. Росіянина засудили до 12 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму. Віктору Шуру 58 років, він мав посвідку на проживання в Україні, до арешту займався архітектурою та антикваріатом.

Шур є сином відомого українського колекціонера рідкісних ікон. Народився чоловік на території УРСР, але після розпаду Союзу зробив вибір на користь російського громадянства. Це було зумовлене бізнесом, який він вів на території Росії. Проте в чоловіка був дозвіл на проживання в Україні, і донедавна він постійно мешкав у Чернігові, де й досі живе його родина. Пізніше, уже під час ув’язнення, йому надали українське громадянство.

Володимир Якименко – таксист та активіст “Автомайдану” із села Чаплинка на Херсонщині. Чоловік активно допомагав українській армії на Донбасі та кримчанам, які у 2014 році залишали півострів через російську окупацію. 11 червня 2017 року, коли він учергове перетинав адміністративну межу з півостровом, його затримали російські силовики. Вони звинуватили українця в транспортуванні наркотиків, які йому нібито підклав пасажир, та в перші дні катували, щоб отримати зізнання. Підконтрольний Кремлю суд у Криму дав чоловіку п’ятнадцять з половиною років колонії. Володимира утримують в колонії в Саратовській області.