Під час затримання журналіста hromadske поліцейські назвалися чужими іменами, а нагрудні камери не записували відео
27 липня під час затримання журналіста-розслідувача Євгенія Шульгата представники поліції назвалися іншими іменами, а їхні нагрудні камери не фіксували відео.
Про це заявила редакція hromadske, яка дослідила обставини затримання.
Євгеній Шульгат. Фото: hromadskeТак, поліцейські зупинили таксі, у якому їхав Шульгат, і надягли на нього кайданки. Чоловіку пояснили, що причиною затримання стало нібито порушення правил військового обліку.
Водночас документи, які були в редакції на момент затримання, свідчили про те, що Шульгат не порушував правил військового обліку та не перебував у розшуку.

Юрист hromadske Ілля Подворний пояснив, що військово-облікові документи, які Шульгат сформував у застосунку “Резерв+” у травні 2026 року, а потім повторно одразу після затримання, не містили жодних порушень. Такі документи чинні протягом року з моменту видачі.
За словами юриста, поліція не складала щодо Шульгата протоколів про адміністративні правопорушення, не виносила постанов про притягнення його до відповідальності за порушення військового обліку, а журналіст не сплачував відповідних штрафів.
Подворний також зазначив, що Шульгат не мав обов’язку самостійно проходити військово-лікарську комісію, не отримував відповідного виклику від ТЦК та СП, не мав статусу “обмежено придатний” і не мав зафіксованих порушень військового обліку. Тому юрист вважає пояснення поліції про причину затримання юридично необґрунтованим, а застосований до журналіста примус – неправомірним.
Сам Шульгат стверджує, що показав поліцейським свої документи та погодився на поверхневий обшук.
Спочатку поліція в коментарі “Українській правді” підтвердила, що її співробітники перевірили журналіста й нібито встановили, що він не пройшов ВЛК. Після цього, за версією поліції, його доставили до ТЦК.
Того ж вечора поліція Києва оприлюднила іншу версію. Там заявили, що правоохоронці зупинили автомобіль, у якому їхав Шульгат, для перевірки документів, але журналіст нібито відмовився їх показати.
Пізніше поліція відповіла на запит hromadske і повідомила ще одну версію. За її даними, 27 липня на лінію 102 надійшло повідомлення щодо Шульгата. Під час перевірки, як стверджують правоохоронці, у нього не було військово-облікових документів, тому поліцейські запропонували йому поїхати до Голосіївського районного ТЦК та СП для з’ясування обставин.
Ця версія не збігається з поясненням транспортної компанії, якій належало таксі. Там повідомили hromadske, що поліцейські зупинили автомобіль через несправність одного із сигнальних вогнів, а не через звернення на 102. Лише після зупинки правоохоронці перевірили документи пасажира й після цього вирішили його затримати.
Таким чином, існують різні версії того, чому поліцейські зупинили автомобіль: поліція пов’язує це зі зверненням на 102, тоді як транспортна компанія говорить про технічну несправність автомобіля. Правоохоронці не пояснили, хто саме телефонував на спецлінію і що саме повідомляли про Шульгата.
За словами журналіста, під час затримання представники Поліції особливого призначення застосували до нього фізичну силу.
Шульгат також розповів, що правоохоронці назвалися Ігорем Сергієнком та Миколою Миколайчуком. Фрагмент розмови з ними журналіст встиг записати.
Водночас hromadske не знайшло у відкритих джерелах інформації про співробітників Поліції особливого призначення з такими іменами.
Згодом поліція повідомила, що затримання проводили інші правоохоронці. За даними відомства, це були старший сержант Сергій Українець – поліцейський-водій взводу №1 автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у Києві; старший сержант Микола Аврамов – інспектор взводу №2 роти №1 цього ж полку; а також сержант Іван Тригуб – поліцейський взводу №2 роти №1.
Юрист hromadske Ілля Подворний зазначив, що невідомо, чому поліцейські назвалися несправжніми іменами. Водночас він наголосив, що саме по собі повідомлення неправдивих даних уже є порушенням.
За законом, поліцейський під час звернення до людини має назвати своє прізвище, посаду та звання, а на вимогу – показати службове посвідчення. Тому, за словами Подворного, вигадане ім’я під час виконання службових повноважень суперечить цій вимозі незалежно від того, чи мала взаємодія з журналістом статус формального затримання.
Через різні версії учасників події hromadske звернулося до поліції із запитом надати записи з нагрудних камер. Редакція хотіла перевірити, як саме відбувалося затримання та яка з версій відповідає дійсності.
Однак поліція повідомила, що таких записів немає. Керівниця відділу розслідувань hromadske Ярослава Вольвач вважає відсутність відео прямим порушенням закону.
У поліції також повідомили hromadske, що ГУНП у Києві розпочало службове розслідування щодо обставин затримання.
Наразі журналіст уже пройшов ВЛК і мобілізувався до Збройних сил України. Для служби він обрав конкретний підрозділ.
Євгеній Шульгат працює журналістом-розслідувачем hromadske та спеціалізується на антикорупційних розслідуваннях. Він досліджує діяльність представників Служби безпеки України, Національної поліції, прокуратури та митних органів.
Після виходу окремих розслідувань Шульгата державні органи починали моніторити спосіб життя посадовців, проводити перевірки та інші процесуальні дії.
Розслідувачі hromadske також співпрацюють із міжнародною мережею журналістів-розслідувачів Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), яка об’єднує редакції з десятків країн для викриття корупції та організованої злочинності.
Серед останніх розслідувань Шульгата – матеріал про родину полковника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олексія Єлхіна. Журналісти встановили, що вона користувалася майном вартістю сотні тисяч доларів. Зокрема, дружина посадовця орендувала Mercedes G-Class 2023 року в компанії, оформленій на прибиральницю.
Інше розслідування стосувалося родини Івана Калабашкіна. За даними медіа, після його призначення на керівну посаду в СБУ родина отримала майно орієнтовною вартістю майже 2 мільйони доларів. Значну частину цього майна придбали за цінами, суттєво нижчими за ринкові.
Також журналісти встановили, що дружина генерала СБУ Віктора Доровського має громадянство Росії, а його родина володіє нерухомістю орієнтовною вартістю 1,3 мільйона доларів.
Попри закриті декларації співробітників СБУ, розслідувачі також виявили, що родина високопосадовця СБУ Олексія Прокопенка має елітну нерухомість орієнтовною вартістю 600 тисяч доларів.
З огляду на обставини затримання Шульгата, різні версії причин зупинки автомобіля та поведінку поліцейських редакція hromadske заявила, що вбачає в ситуації ознаки тиску.
Редакція продовжує з’ясовувати обставини затримання журналіста та надсилає поліції додаткові запити. Про подальший перебіг подій і нові встановлені факти hromadske обіцяє повідомляти на своїх офіційних ресурсах.
Нагадаємо, що 2024 року Шульгат, який тоді працював у “Слідстві.Інфо”, опублікував розслідування про елітне майно тодішнього керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка. Після цього журналістові намагалися вручити повістку.
За інформацією джерел “Слідства.Інфо”, тоді представниками ТЦК керував Олексій Біленко, якого видання називало людиною, близькою до Вітюка.
Тодішній голова Служби безпеки України Василь Малюк відсторонив Вітюка від виконання посадових обов’язків на час перевірки обставин, оприлюднених журналістами “Слідства.Інфо”, а згодом президент Володимир Зеленський звільнив його.
Також на той момент головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський призначив командувачу Сухопутних військ Олександру Павлюку провести службову перевірку щодо вручення повістки журналісту “Слідства.Інфо” Євгенію Шульгату.
Крім того, спільнота журналістів провідних українських видань “Медіарух” вимагала відкрити кримінальне провадження щодо працівників Служби безпеки України, які переслідували журналіста “Слідства.Інфо” після того, як той викрив елітне майно в керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка.
Офіс генпрокурора розпочав кримінальне провадження через інцидент щодо спроби вручити повістку журналісту-розслідувачу Євгенію Шульгату, який є співробітником розслідувального проєкту “Слідство.Інфо”.