“Переодягніть ведучу”: Соломію Вітвіцьку атакували мізогінними коментарями в ютубі під час ефіру
Під час випуску ТСН 16 травня журналістка Соломія Вітвіцька зіткнулася з хвилею мізогінних і сексуалізованих коментарів на ютуб-каналі “1+1”. Хоча в ефірі йшлося про обстріли Покровська і Біленького, повернення тіл загиблих військових і переговори в Туреччині, частина глядачів у коментарях зосередилася не на новинах, а на зовнішності ведучої.
Про це повідомляє громадська організація “Жінки в медіа”.
Фото: жіночий журнал “Ліза”Користувачі писали, що під час виступу Вітвіцької вони нібито дивилися лише на її груди, бо “думки – тільки там”. Один із коментаторів закликав “переодягнути ведучу”, бо, за його словами, сукня не личить жінці “без фігури”, а з-під неї “видно соски”, тож вона мала б обрати інший бюстгальтер. Деякі залишали сексуалізовані репліки, звертаючись до ведучої на імʼя, інші – зневажливо писали, що журналісток на ефір “поназапрошували якісь старпери”.
Такі дії, як пояснюють експертки, – це поширений інструмент онлайн-насильства проти жінок у медіа. Їх мета полягає у тому, щоб сексуалізувати, висміяти, знецінити, аби відвернути від професії та змусити мовчати. Подібні атаки породжують страх, змушують жінок до самоцензури й емоційного вигорання.
“Жінки в медіа” зафіксували онлайн-атаку на журналістку Соломію Вітвіцьку як приклад гендерно зумовленого насильства в інтернеті. Представники організації подали скарги на образливі коментарі на ютубі, оскільки вони порушують правила спільноти. Однак платформа проігнорувала ці звернення й не прибрала шкідливий контент.
Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва зазначила, що журналістки дедалі частіше стикаються з різними формами гендерно зумовленого насильства, зокрема сексистськими коментарями, онлайн-погрозами та порнографічними діпфейками. Вона пояснила, що онлайн-платформи часто не реагують належним чином, бо мають обмежену кількість україномовних модераторів, користуються недосконалими алгоритмами або ж недостатньо враховують гендерні аспекти. За її словами, проблему поглиблює те, що ані автоматичні системи, ані працівники не навчені розпізнавати такі висловлювання як мову ворожнечі.
Водночас юристка підкреслила, що майбутнє вступ України до Європейського Союзу може суттєво змінити ситуацію. Так, Акт про цифрові послуги (DSA) зобов’язує великі онлайн-платформи – зокрема ютуб, тікток і мета – запроваджувати інструменти для виявлення й протидії гендерному насильству.
“Приєднання до правового простору ЄС дозволить українським користувачам звертатися до платформ зі скаргами, а у разі їх ігнорування – позиватися до суду та притягати платформи до відповідальності за брак механізмів реагування на протиправний контент”, – додала юристка.
Нагадаємо, що дослідження “Її голос – мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток” свідчить про те, що більшість українських журналісток зазнавала онлайн-насильства. Такий досвід має 81% зі 180 респонденток.
Найчастіше атаки тривали тиждень, хоча чимало жінок повідомили й про випадки, які розтягнулися на місяці або навіть роки. Атакували зазвичай одночасно як саму журналістку, так і медіа, де вона працює.
Найпоширенішими формами онлайн-насильства є сексистські образи, як-от “журнашлюха”, та поширення неправдивої інформації, яка підриває професійну репутацію. Наприклад, деяких журналісток навмисне виставляли нібито проросійськими.
Також жінки стикались із тролінгом (32%), дезінформацією (27%), кіберсталкінгом (22%), доксингом (18%), погрозами сексуальним насильством (16%), імперсонізацією (14%), атаками на членів родини (14%), спотворенням зображень (12%) та секстерингом або порнопомстою (6%). Усе це серйозно впливає на безпеку та психіку.
