Окупаційна влада в Криму занижує кількість хворих на коронавірус – Кримська правозахисна група

Дата: 22 Квітня 2020
A+ A- Підписатися

Офіційні цифри де-факто влади Криму про захворюваність на коронавірусну інфекцію занижено, а керівникам деяких лікарень дають неофіційні вказівки не повідомляти про всі випадки підозри на COVID-19. 

Таких висновків дійшли автори моніторингової доповіді Кримської правозахисної групи (КПГ) про реагування окупаційної влади Криму на пандемію COVID-19 із 13 до 19 квітня 2020 року. 

Повідомляється, що у звітний період кількість офіційно підтверджених випадків COVID-19 збільшилась удвічі. За даними Росспоживнагляду, темпи заповнення обсерваторів у Криму дуже високі, а на півострові необхідне оперативно розгорнути нові установ для роботи в режимі обсервації.

За словами правозахисниці КПГ Ірини Сєдової, у Криму діє лише одна лабораторія, яка проводить тести на коронавірус. Тест не можна зробити за власним бажанням. Їх призначає лікар, якщо у хворого є відповідні симптоми. 

З посиланням на кримських лікарів правозахисна група повідомляє, що якщо аналізи роблять у Криму, то результат потрібно чекати протягом чотирьох днів, а якщо в Москві, то – 14 діб. Отже, статистика де-факто влади Криму не може показувати реальне становище із захворюваністю на півострові. 

За інформацією КПГ, отриманою від Багеровської районної лікарні Ленінського району, за останні чотири місяці в лікарнях району виявили до 300 випадків дитячої пневмонії, але таких дітей не тестували на COVID-19.

Раніше Кримська правозахисна група оприлюднила моніторинг, у якому висловила занепокоєність щодо низького діагностування коронавірусу в Криму.

Загалом сьогочасна система охорони здоров’я Криму не спроможна боротися з поширенням коронавірусу та лікувати хворих на COVID-19. У багатьох лікарнях навіть у разі підозри на COVID-19 медичні працівники продовжують роботу без спеціальних засобів захисту.

Де-факто влада визнала, що не в змозі в повному обсязі забезпечити населення необхідною кількістю апаратів ШВЛ. За словами так званого очільника Криму Сергія Аксьонова, станом на 16 квітня в Криму розгорнуто 478 ліжок для лікування хворих на COVID-19, з яких 211 “з киснем” і 93 обладнано апаратами ШВЛ. За його інформацією, додатково буде організовано 478 ліжок в Армянську, Джанкої та Сімферополі до 28 квітня. Водночас він повідомив, що до федерального центру подано запит про 240 ШВЛ, з яких пообіцяли лише 72.

Монітори КПГ у Криму повідомляють, що в аптеках не змінилася ситуація з незабезпеченістю медичними масками. 

Окрім цього, медичні установи, переведені на режим обсервації, не в змозі забезпечити мінімальних санітарно-гігієнічних вимог для перебування пацієнтів і медичних працівників у таких умовах.

Повідомляється, що коли в стаціонарному відділенні лікарні №1 Севастополя виникла загроза інфікування COVID-19, то Росгвардія взяла “під охорону” медичних працівників і пацієнтів відділення.

За словами пацієнтів, у закладі перебувало щонайменше 109 людей. Усім заборонили проходити “самоізоляцію” в домашніх умовах і залишили їх у лікарні. За їхніми словами, в приміщенні відсутні умови для тривалого перебування там: не досить туалетів та душових кабін. Лише після публічного розголосу цієї ситуації де-факто влада міста заявила, що стаціонарне відділення перебуватиме в режимі обсервації до 20 квітня. Також було обіцяно, що частину людей переведуть до пансіонату, а частину – до міської лікарні №9.

Правозахисники зазначають, що відсутність правової визначеності в нових нормах щодо притягнення до відповідальності за порушення обмежень режиму “підвищеної готовності” призводить до довільного тлумачення адміністративних статей і перевищення повноважень з боку співробітників поліції та Росгвардії. Це в результаті спричиняє безпідставне обмеження фундаментальних прав і свобод.

Контроль за пересуванням громадян України

Повідомляється, що 13 квітня де-факто влада внесла нові зміни до наказу так званого очільника Криму Аксьонова №104-У “Про режим підвищеної готовності”. Документ розширив перелік підстав для виходу з дому, тобто із самоізоляції. У ньому з’явилося формулювання “необхідність проведення громадянами невідкладних дій з особистою присутністю”.

Правозахисники звертають увагу, що ця норма є невизначеною в питаннях “невідкладності” та “особистої присутності”. Це створює корупційні ризики під час складання протоколів за порушення вимог самоізоляції, тому що, приміром, співробітник поліції вирішуватиме, чи є причина виходу з дому невідкладною, чи ні.

Окрім того, 13 квітня де-факто влада заявила про видавання перепусток для громадян, старших за 65 років, у яких виникла необхідність “невідкладних дій з особистою присутністю” під час обмежувальних заходів. У такій ситуації люди мають звернутися до місцевої адміністрації. Порядок, що регулюватиме видавання таких перепусток, мав бути розроблений і доведений до відома адміністрацій 14 квітня. Проте такі нормативно-правові акти в публічному доступі відсутні.

З 14 квітня в більшості міст Криму було збільшено кількість патрулів, основну частину яких становлять співробітники поліції і Росгвардії. Повідомляється, що з 15 квітня на в’їзді до Керчі співробітники “Державної інспекції безпеки дорожнього руху” зупиняють більшість автомобілів для перевірки документів, які дозволяють залишати місце проживання, а також щоб дізнатися про мету поїздки й місце, куди прямує автомобіль.

За словами “заступника начальника поліції МВС Криму”, за добу 15 квітня в Криму поліціянти склали 208 адміністративних протоколів за ст. 20.6.1 КпАП РФ за порушення режиму “підвищеної готовності”, а саме за те, що “люди перебували на вулиці без підстав”.

Правозахисники вважають, що практика складання протоколів і ухвалення судових рішень за ст. 20.6.1 КпАП РФ свідчить про довільне тлумачення її норм. Вони звертають увагу, що в наказі про режим “підвищеної готовності” відсутня пряма заборона на відвідування громадських місць. Водночас норма про “самоізоляцію” нерідко тлумачиться співробітниками поліції як абсолютна заборона виходу на вулицю. 

У Криму, зокрема в Севастополі, зафіксували залучення членів парамілітарних формувань – козаків – до патрулювання поліцією вулиць та проведення “профілактичних бесід” з місцевими мешканцями.

Патруль в Алушті

Масові заходи

Правозахисники звертають увагу, що де-факто влада все ж допускає скупчення людей на півострові. Як приклад вони наводять урочисте покладання квітів “на честь річниці визволення від німецько-фашистських загарбників” 13 квітня в Євпаторії, яке відбулося попри заборону на проведення мирних зібрань. В акції взяли участь, за словами журналістів, дев’ять осіб, серед яких були представники ради ветеранів й адміністрації міста. Усі учасники заходу не мали масок та рукавичок. 18 квітня в Балаклаві відбулася схожа акція.

Також мешканці Керчі зафіксували на відео велике скупчення людей без дотримання соціальної дистанції біля входу до заводу “Затока”. За їхніми словами, така ситуація спостерігається щоранку після відновлення роботи заводу, що створює загрозу інфікування COVID-19 серед працівників.

Правозахисники наголошують, що нинішній графік не в змозі забезпечити потреби громадян у пересуванні та потребує додаткових рейсів. Через обмежений графік руху громадського транспорту на зупинках збираються великі черги, а салони транспорту заповнені. 

Мілітаризація Криму за планом

Порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, Росія продовжує військові навчання на території тимчасово окупованого Криму.

Повідомляється, що у звітний період екіпажі літаків і гвинтокрилів Морської авіації та Чорноморського флоту Росії готувалися до повітряної частини “Параду на честь 75-ї річниці Перемоги” на 9 травня.

Крім того, у тимчасово окупованому Криму тривають військові навчання. Зокрема, екіпажі морських тральників Чорноморського флоту “Іван Голубець” і “Железняков” беруть участь у плановому тактичному навчанні.

У Кримській правозахисній групі наголошують, що СІЗО Криму лишаються переповненими, створюючи вагомі ризики для спалаху COVID-19 серед однієї з найуразливіших груп – в’язнів та людей, які перебувають під вартою. Правозахисники нагадують, що Росія зобов’язана перейти до практики заміни запобіжних заходів альтернативними, не пов’язаними з позбавленням волі, щоб забезпечити право на життя цієї категорії людей.

Затримані в СІЗО підтвердили Кримській правозахисній групі, що, як і раніше, під час звітного періоду не отримували медичної допомоги та індивідуальних засобів захисту.

Контрольно-пропускний режим 

На українських КПВВ з тимчасово окупованим Кримом тривають обмеження виїзду / виїзду, які встановив уряд своїм розпорядженням. Відповідно до документа, громадяни України можуть виїхати з Криму або в’їхати туди за наявності підстав гуманітарного змісту, незалежно від реєстрації місця проживання. Рішення про пропуск через КПВВ з таких причин ухвалює голова Державної прикордонної служби України.

Російський уряд своїм розпорядженням 27 березня заборонив пересування через КПВВ з Кримом навіть для тих, хто має паспорт громадянина Росії. Винятки – це, зокрема, “громадяни РФ, які постійно мешкають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України”, або ті, хто має перетнути КПВВ у разі смерті близького родича. Отже, громадяни України з реєстрацією місця проживання в Криму не можуть виїхати на підконтрольну Україні територію, що, власне, сталось із українцем Олегом Софяником. Його 17 квітня на постійне проживання на материковій частині України не пропустили російські прикордонники. 

У Кримській правозахисній групі нагадують, що за нормами міжнародного гуманітарного права Росія є державою-окупантом. Ст. 56 Конвенції про захист цивільного населення зобов’язує її за допомогою всіх наявних у неї засобів забезпечити й підтримувати діяльність санітарних і лікарняних установ і служб, охорону здоров’я та громадську гігієну на окупованій території Криму, що передбачає також профілактичні та превентивні заходи, необхідні для боротьби з поширенням епідемій.

На такі ж зобов’язання Росії вказала також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Вона закликала Росію забезпечити населення півострова відповідним медичним обслуговуванням без жодної дискримінації за політичними поглядами, віросповіданням, расовими чи етнічними ознаками.

Правозахисники рекомендують уряду України інформувати громадян, які не мають реєстрації місця проживання на підконтрольній Україні території, про алгоритм їхніх дій у разі підозри на інфікування COVID-19. Водночас вони просять міжнародні організації та уряди демократичних країн моніторити ситуацію з поширенням коронавірусу в Криму та не дозволяти Росії використовувати її для зняття санкцій, що були запроваджені через окупацію Криму, порушення прав людини й норм міжнародного гуманітарного права. Окрім цього, вони рекомендують звернутися до Росії з вимогою виконувати рекомендації ООН і Ради Європи щодо запобігання поширенню COVID-19 у кримських місцях несвободи.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: