Правозахисники занепокоєні низьким діагностуванням коронавірусу в Криму

Дата: 10 Квітня 2020
A+ A- Підписатися

У тимчасово окупованому Криму – низький рівень діагностування коронавірусу. Кримчан, які контактували з інфікованими, не тестують, а тримають “під наглядом”. Таким чином, офіційні цифри про кількість випадків інфікування COVID-19 не відповідають дійсності.

У цьому переконані автори моніторингової доповіді Кримської правозахисної групи (КПГ) про реагування де-факто влади Криму на пандемію COVID-19 із 30 березня до 5 квітня 2020 року. 

Як відомо, станом на 10 квітня Роспотребнагляд виявив 34 позитивних на  COVID-19. Виписано сім кримчан. Загалом у Росії на коронавірус захворіли майже 12 тисяч людей. За останню добу – 1 786 нових інфікованих.

Згідно з моніторингом так званого “МОЗ Криму”, станом на 10 квітня через загрозу коронавірусу під медичним наглядом перебувають 3 139 осіб. Під динамічним наглядом удома – 2 965 осіб, у стаціонарах – 36 осіб, ізольовано в обсерватори – 138 осіб.

Кримська правозахисна група переконана, що медичні заклади Криму лишаються не досить готовими до лікування пацієнтів, хворих на COVID-19. Місцеві мешканці повідомляють про нестачу медичних працівників і низьку обізнаність їх щодо необхідних заходів у разі виявлення пацієнтів із симптомами COVID-19.

Повідомляється, що медичні співробітники зіткнулися з новою проблемою – відсутністю міжміського транспортного сполучення та організації транспорту для медичних працівників, які мешкають у селах і працюють у медичних установах міст.

“Опитування групи медичних працівників Криму й родичів людей з підтвердженою інфекцією COVID-19 засвідчує, що рівень діагностування коронавірусу залишається низьким. Багатьох пацієнтів із симптомами COVID-19 випроваджують на самоізоляцію в домашніх умовах без тестування. Крім того, у деяких випадках, коли в одного з членів родини був підтверджений COVID-19, іншим членам родини, які спільно з ним мешкають, відмовили в тестуванні на COVID-19”, – йдеться в доповіді правозахисників.

Окрім цього, вони навели історію мешканки Керчі, яка 31 березня повідомила, що її 65-річному батькові з високою температурою і задушливим бухиканням і КПГ вказує, що це можливі симптоми COVID-19. відмовили в шпиталізації лікарі швидкої медичної допомоги. Через два дні він із цими симптомами був скерований до реанімації у важкому стані. А за кілька днів чоловік помер.

Повідомляється, що його доньці так і не надали точної інформації про причини смерті. Отже, у КПГ припускають, що невчасне надання медичної допомоги могло стати причиною смерті.

Аптеки, як і раніше, не забезпечені достатньою кількістю засобів індивідуального захисту.

Правозахисна організація промоніторила роботу офіційних гарячих ліній, зателефонувавши на більш ніж 20 номерів у різних містах Криму – “Міністерства охорони здоров’я”, “Міністерства курортів”, “Міносвіти”, “Міністерства транспорту” та “Міністерства промисловості”.

“Міністерство охорони здоров’я” запевнило правозахисників, що тести на COVID-2019 роблять усім без винятку, якщо є симптоми хвороби. Та це суперечить інформації місцевих мешканців, які намагались отримати скерування на такий тест. Правозахисники дійшли висновку, що тести проводять у виняткових випадках – за наявністю загрозливих симптомів.

У більшості районів оператори гарячих ліній не знають, чи є в місті тести на COVID-19, і радять у разі виникнення симптомів викликати додому лікаря чи звертатися до районних лікарень. У Центральній лікарні Алушти повідомили, що в їхньому закладі зробити тест не можна.

У Севастополі оператор гарячої лінії повідомив, що тест на COVID-2019 у приватних клініках міста зробити неможливо, проте такий тест можна зробити в Сімферополі. Водночас у відділі транспорту повідомили, що виїхати з міста громадським транспортом неможливо: для цього потрібно шукати приватне авто.

Повідомляється, що диспетчери майже всіх гарячих ліній не знають, коли в містах з’являться маски й антисептики. Деякі диспетчери порадили шити маски власноруч або спробувати придбати їх у місцевих ательє. 

У Кримській правозахисній групі нагадують, що за нормами міжнародного гуманітарного права  Росія є державою-окупантом. Ст. 56 Конвенції про захист цивільного населення зобов’язує її за допомогою всіх наявних у неї засобів забезпечити й підтримувати діяльність санітарних і лікарняних установ і служб, охорону здоров’я та громадську гігієну на окупованій території Криму, що передбачає також профілактичні та превентивні заходи, необхідні для боротьби з поширенням епідемій.

Мешканці тимчасово окупованого Криму знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права/ Ілюстраційне фото кримчан із соцмереж

На такі ж зобов’язання Росії вказала також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Вона закликала Росію забезпечити населення півострова відповідним медичним обслуговуванням без жодної дискримінації за політичними поглядами, віросповіданням, расовими чи етнічними ознаками.

Правозахисники рекомендують уряду України інформувати громадян, які не мають реєстрації місця проживання на підконтрольній Україні території, про алгоритм їхніх дій у разі підозри на інфікування COVID-19. Водночас вони просять міжнародні організації та уряди демократичних країн моніторити ситуацію з поширенням COVID-19 у Криму та не дозволяти Росії використовувати її для зняття санкцій, що були запроваджені через окупацію Криму, порушення прав людини й норм міжнародного гуманітарного права.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: