Офіс президента відмовив виконавчій директорці ЦПК Дарʼї Каленюк у реєстрації петиції про звільнення генпрокурора Кравченка

Офіс президента відмовив у реєстрації петиції виконавчої директорки Центру протидії корупції Дарʼя Каленюк, у якій вона просила ініціювати звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка. Петицію подали 13 лютого на сайті ОП, а 17 лютого Каленюк отримала повідомлення про відмову в реєстрації через нібито невідповідність встановленим вимогам.

Про це йдеться на сайті ЦПК.

Руслан Кравченко. Фото із соцмереж

Каленюк наголосила, що Конституція прямо визначає повноваження президента щодо призначення і звільнення генпрокурора: глава держави вносить подання, а Верховна Рада надає згоду. Вона вказала, що питання, порушене в петиції, належить саме до компетенції президента. 

“Таке рішення виглядає як політичне прикриття генпрокурора, який продовжує виконувати наказ президента зі знищення антикорупційних органів та здійснювати атаки на НАБУ і САП”, – додала виконавча директорка.

ЦПК оприлюднив повний текст петиції, щоб показати, що вона відповідає формальним вимогам. Організація також планує надіслати запит до Офісу президента з вимогою пояснити, яким саме критеріям не відповідає документ і з яких причин ОП відмовив у його реєстрації.

У петиції Каленюк звернулася до президента з проханням ініціювати звільнення Кравченка. Вона нагадала, що 21 червня 2025 року Верховна Рада призначила його на посаду за поданням глави держави. За її словами, за час перебування Кравченка на посаді його рішення неодноразово спричиняли скандали та підривали довіру до прокуратури, що особливо небезпечно під час війни.

Каленюк послалася на журналістські матеріали, які повідомляли, що в липні минулого року Кравченко разом з юристом Дмитром Борзих, який має підозру від НАБУ і САП, та колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком нібито брав участь у діях, спрямованих на послаблення незалежності антикорупційних органів. Вона стверджує, що саме генпрокурор підписував підозри детективам НАБУ, що, на її думку, свідчить про його особисту роль у цих процесах.

Окремо Каленюк звернула увагу на скандал із прокурорами, які оформили сумнівні інвалідності та отримували відповідні виплати. Вона зазначила, що в липні 2025 року Кравченко визнав, що проблему за дев’ять місяців не розв’язали, і пообіцяв передати матеріали щодо таких прокурорів на дисциплінарний розгляд. Водночас частина з них звільнилася за власним бажанням і уникла відповідальності, що лише поглибило кризу довіри.

Ще одним аргументом вона назвала призначення наприкінці грудня 2025 року адвоката Олексія Шевчука до комісії з добору керівників у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. 28 січня 2026 року близько 70 медіа, ветеранських і громадських організацій виступили із заявою з вимогою скасувати це рішення, вказавши на невідповідність кандидата критеріям доброчесності. Каленюк зазначила, що генпрокурор проігнорував ці звернення та не надав публічної відповіді. Вона також указала, що саме він визначив кандидатуру Шевчука і не продемонстрував готовності переглянути рішення.

У петиції Каленюк згадала і про публікації щодо можливих зв’язків заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко з громадянами РФ, зокрема про родинні зв’язки з особою, яка перейшла на бік Росії, а також про бізнес її батька в Криму. Попри це, за словами Каленюк, Кравченко призначив Вдовиченко своєю першою заступницею, що, на її думку, створює ризики для репутації та безпеки.

Також вона звернула увагу на стиль публічної комунікації генпрокурора. У петиції вона нагадала, що Кравченко заявив про намір “особисто прийти за кожним, хто працює проти нього”. Каленюк вважає, що така риторика несумісна зі стандартами прокурорської етики, створює враження тиску і підриває авторитет прокуратури.

У зверненні вона закликала президента ініціювати звільнення Руслана Кравченка в порядку, передбаченому Конституцією, а також провести відкритий конкурс на посаду генпрокурора відповідно до вимог ЄС. За її позицією, конкурс має бути прозорим, із чіткими критеріями професійності та доброчесності, а вирішальну роль у комісії повинні відігравати незалежні експерти з бездоганною репутацією, зокрема за участі міжнародних партнерів.

Нагадаємо, що, за даними видання “Українська правда”, генеральний прокурор Руслан Кравченко разом з колишнім очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком був головним ініціатором атаки на НАБУ та САП. Саме Кравченко розробляв механізми, щоб підпорядкувати антикорупційні органи прокурорській вертикалі та обмежити їхню незалежність.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко координував процес відновлення контролю над антикорупційною системою і керував провадженнями, які не брали інші відомства. Він виконував роль прискорювача процесу, коли слідчі СБУ або ДБР відмовлялися розслідувати справи проти антикорупціонерів, і переспрямовував їх на потрібні структури. Кравченко швидко налагодив комунікацію з парламентськими фракціями та лідерами заколотників проти Єрмака, що допомогло йому закріпити позиції в системі й зберегти керівництво ОГП.