Низка міст узимку може лишитися без опалення – Центр досліджень енергетики

В Україні низка великих міст під час чергового опалювального сезону може лишитися без теплопостачання. 

Про це розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в “Медіацентрі Україна”. 

Стінопис у Києві на бульварі Миколи Міхновського, який 2023 року створили як подяку військовим сил ППО та працівникам енергетичної галузі. Фото: ДТЕК

Переважно в українських містах теплопостачання залежить від централізованих систем: тепло виробляють на ТЕЦ або в котельнях та доставляють у будинки через мережі.

Після початку повномасштабної війни та кампанії РФ зі знищення енергетики уряд шукає шляхи, щоб змінити механізм, зокрема видавали пільгові кредити на встановлення сонячних панелей. Торік звітували, що такі мають понад 70 тисяч домогосподарств. Окрім цього, лікарні та школи роблять енергонезалежними завдяки мінікотельням та іншому устаткуванню, що купляють, зокрема, коштом міжнародних партнерів та організацій. 

Водночас ефект від децентралізації не слід очікувати швидко, наприклад у газотранспортній системі експерти очікують цього не раніше ніж, за декілька років. 

За словами Харченка, у списку міст, що взимку 2025–2026 року можуть лишитися  без тепла, є Суми, Харків, Миколаїв, Одеса, Запоріжжя та Кривий Ріг. 

“Найяскравіший приклад – Кривий Ріг, де минулого року частина будинків залишилась без опалення. Там є можливість залишитись без опалення і цього року”, – говорить він. 

Під ризиком також Київ, енергетику якого російські військові вже атакували цього року, між іншим у вересні. 

“Столиця дуже залежить від своїх ТЕЦ. Попри те що Київ дуже багато робить, щоб захисти свою інфраструктуру”, – зазначає Харченко. 

Ілюстраційне зображення жінки, яка підіймається сходами в будинку без світла в Україні під час війни. Фото: AP

Попри те що російські атаки на енергетику почалися ще 2023 року, досі критичні об’єкти енергетики не захищені за трирівневим механізмом. Уряд разом з Генштабом ЗСУ ще у 2023 році ухвалив відповідне рішення. 

“Цей проєкт був швидко закритий, бо цей трирівневий захист по вартості у рази три вище, ніж обладнання, яке має бути захищено”, – каже директор центру досліджень енергетики. 

Ефективність роботи системи теплопостачання також залежить від кількості газу, накопиченого у сховищах. За даними Харченка, нині зберігають понад 11,2 мільярда кубометрів з 14 потрібних. 

Нагадаємо, що цьогоріч Україна попереджала в ОБСЄ про нову хвилю атак російських військових на енергетичну систему. Казали навіть про можливі удари по АЕС, які вже відбувалися за час великої війни, зокрема росіяни били по ЧАЕС напередодні третьої річниці початку вторгнення. 

Російські військові загалом від 2022 року вдарили по українській енергетиці понад три десятки разів, а серед них дев’ять масованих атак в опалювальний сезон 2024/2025 років. Цим знищили більшість теплової та третину гідрогенерації електрики в країні. 

Офіс генпрокурора розглядає такі атаки як складник геноциду, а в ООН не відкидають, що вони можуть бути злочином проти людяності. Міжнародний кримінальний суд уже видав перші ордери на арешт відповідальних за обстріли.

Російські військові продовжували гатити по енергетиці, знаючи про шкоду цивільним. На державних телеканалах РФ зловтішалися з людей, які обігрівалися генераторами та гинули чи травмувались. У такий спосіб пропагандисти підбурюють до геноциду, кажуть в ООН.