Необхідні термінові дії для повернення депортованих українських дітей – Дуня Міятович
Заходи, що сприятимуть поверненню українських дітей з Російської Федерації, потрібно здійснити якнайшвидше. Адже плин часу неминуче послабить зв’язки вивезених дітей з їхніми сім’ями та ускладнить їхнє можливе возз’єднання з родинами.
Про це заявила Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович за підсумками візиту до України.
Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович. Фото: dwВона зазначила, що потрібна більша ясність щодо суб’єктів та процедур, за допомогою яких батьки, родичі, законні опікуни та діти можуть звернутися по допомогу щодо повернення дітей. І закликала до рішучих дій з боку міжнародної спільноти.
“Це питання найвищого пріоритету, і воно має розв’язуватися спільними зусиллями, включно з міжнародними організаціями, та використанням усіх наявних знань”, – підкреслила Міятович.
Відповідним суб’єктам повинен бути наданий безперешкодний доступ до записів та інформації про всіх українських дітей, вивезених до Росії та окупованих Росією територій, щоб забезпечити їхню ідентифікацію та пошук родичів цілком відповідно до стандартів захисту персональних даних.
Крім того, комісарка закликала органи влади всіх держав-членів Ради Європи зробити головним пріоритетом продовження та підтримку зусиль з пошуку, відстеження та возз’єднання всіх розлучених українських дітей з їхніми сім’ями або законними опікунами на основі підходу до прав дитини та з повною повагою до принципу найкращих інтересів дитини:
“Діти – це надія і майбутнє України. Не можна шкодувати зусиль, і кожне рішення має бути досліджене, щоб дозволити їм якомога швидше повернутися до своїх близьких”.
Стрес і тривога, спричинені тривалою розлукою із сім’ями та опікунами, можуть мати руйнівні довгострокові негативні наслідки для багатьох українських дітей, вивезених до Росії, вважає Дуня Міятович. Тож усі діти, які повертаються з Росії, за її словами, повинні отримати підтримку на основі прав дитини для їхньої реінтеграції, включно з юридичною, медичною та психологічною підтримкою.
Також Дуня Міятович наголосила, що “всі, хто свідомо причетний до порушень прав дітей, повинні бути притягнуті до відповідальності”.
У липні Комісарка Ради Європи з прав людини опублікувала меморандум, присвячений наслідкам війни в Україні для прав людини. У ньому вона розглядає деякі гуманітарні та правозахисні наслідки війни й висвітлює проблеми, які потребують термінових дій.
Раніше Дмитро Лубінець розповів, що росіяни перевиховують вивезених з України дітей у щонайменше 43 так званих “освітніх таборах”. Йдеться приблизно про 6 тисяч українських дітей.
Значну кількість дітей, які перебувають у цих таборах, вивезли з окупованих регіонів Донеччини та Луганщини, деяких – з Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Примусову депортацію українських дітей з ТОТ України здійснює компанія “Детям в руки”, яку очолює дитяча уповноважена РФ Марія Львова-Бєлова.
Також в організації примусової депортації українських дітей підозрюють омбудсмана Росії Тетяну Москалькову та співробітників її офісу. Зокрема, йдеться про передання представниками Європейського інституту омбудсмана двох українських дітей, які перебували в Австрії, представникам РФ.
Щоб ускладнити процес пошуку українських дітей та їхнє повернення до родин, росіяни змінюють їхні персональні дані: ім’я, прізвище та навіть вік.
Росія також змінила своє національне законодавство, щоб полегшити процедуру всиновлення українських дітей російськими громадянами.
Українських дітей розміщують у 57 регіонах Росії, зокрема в Сибіру.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки депортації українців на територію Російської Федерації та Білорусі, що сталися під час російської збройної агресії проти України.
Якщо ви стали потерпілим або свідком депортації на територію Російської Федерації або Білорусі, залиште інформацію про себе в онлайн-формі або ж напишіть на електронну адресу iy@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
За згодою заявника отримана інформація буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.
