На тлі загроз втрати незалежності Омбудсмана Лубінець оцінив посилення спроможності інституції Уповноваженого

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про зовнішню оцінку спроможності Уповноваженого та розробку змін до профільного закону. 

Про це заявив Омбудсман у Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році, яку він презентував у парламенті 1 травня 2025 року.

Будівля Офісу омбудсмана. Фото: Уповноважений Верховної Ради з прав людини

Омбудсман повідомив, що у листопаді 2023 року відбулася зовнішня оцінка спроможності Уповноваженого, за результатами якої підготовлено звіт і надано відповідні рекомендації для посилення інституції. Серед ключових рекомендацій – розробка змін до Закону “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” для врахування Паризьких принципів ООН і Загальних зауважень Підкомітету з акредитації GANHRI.

Як відомо, 2023 року на базі Консультативної Ради Уповноваженого почала діяти робоча група для напрацювання змін до Закону. Проєкт Закону підготували 2023 року і представили навесні 2024 року.

“У межах розробки проєкту змін Європейська мережа національних інституцій з прав людини (ENNHRI) позитивно відзначила зусилля Уповноваженого щодо посилення інституції відповідно до міжнародних стандартів і передових практик національних інституцій з прав людини через ініціювання роботи з розробки змін до нормативно-правових актів, котрі регулюють функціонування інституції. А також підтвердило, що напрацьовані зміни до законодавства, повністю враховують Паризькі принципи ООН і Загальні зауваження Підкомітету з акредитації GANHRI”, – йдеться у Щорічній доповіді.

Уповноважений вказує, що серед ключових змін, запропонованих розробленим законопроєктом:

• процедура висування на посаду Уповноваженого, яка відповідатиме Паризьким і Венеційським принципам;
• посилення незалежності Уповноваженого, зокрема – фінансові гарантії, гарантії доступу до інформації, доступу до місць несвободи;
• чітке визначення додаткових повноважень, пов’язаних із наслідками збройної агресії проти України, зокрема реалізація заходів щодо повернення українських громадян з території країни-агресорки.

Дмитро Лубінець пояснює, що одна з важливих умов незалежності Уповноваженого – достатнє фінансування інституції. За інформацією Міністерства фінансів, серед 78 центральних органів влади Секретаріат Уповноваженого посідає 52 місце за рівнем фінансового забезпечення, тоді як за звітний період простежується суттєве збільшення навантаження на Секретаріат.

Він вказує, що упродовж 2024 року до Уповноваженого надійшло майже на 30% більше звернень, аніж за 2023 рік.

“Низький рівень фінансування інституції та системне збільшення навантаження на працівників створює плинність кадрів і негативно впливає на загальну спроможність Секретаріату Уповноваженого виконувати покладені функції”, – резюмується у доповіді.

Напередодні видання ZMINA повідомляла, що в парламенті зареєстрували законопроєкт № 13181, що пропонує внести зміни до Закону “Про Уповноваженого ВРУ з прав людини”.  Утім документ в зареєстрованій редакції розкритикували правозахисники, адже у ньому зникла ключова вимога правозахисної спільноти України про прозорий відбір та висування кандидатів на цю посаду.

Так, програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський на своїй фейсбук-сторінці 18 квітня зауважив, що підтримана десятками народними депутатами версія законопроєкту жодним чином не обговорювався з громадськістю публічно.

Правозахисник вважає, що такий проєкт Закону “закріплює знищення незалежності інституції Омбудсмана, що відбулося ще декілька років назад”. Тепер прямо зазначено, що парламент може більшістю голосів зняти його з посади. 

Читайте також: Правозахисники вимагають від ВР припинити політизацію інституту Омбудсмана та провести незалежний конкурс на цю посаду

31 травня 2022 року парламент висловив її недовіру, звільнивши із займаної посади Омбудсмана. 

Судді Верховного Суду, дослідивши матеріали справи, у своєму рішенні повідомили, що Верховна Рада тоді отримала пропозицію народних депутатів України про висловлення недовіри Людмилі Денісовій як Уповноваженому. Пропозиція обґрунтовувалася тим, що “виконання службових повноважень не відповідало викликам воєнного часу через недостатність справжнього та адекватного гуманітарного реагування, створення інформаційних хвиль Секретаріатом Уповноваженого, які мають шкідливий характер і завдають прямої шкоди існуючій гуманітарній ситуації”.

Зокрема, в пропозиції зверталась увага на факт оприлюднення наприкінці квітня 2022 року Уповноваженим у соціальних мережах та ЗМІ інформації про місце переховування 58-ми дітей-сиріт в одній із церков міста Херсона, що призвело до того, що ці діти були ідентифіковані та вивезені у невідомому напрямку російськими спецслужбами. Повідомлялось про відсутність жодної реакції Уповноваженого на непоодинокі утиски свободи слова в Україні та напади на журналістів, народних депутатів та інших людей через їх політичні погляди.

Людмила Денісова оскаржувала це рішення у судових інстанціях. Утім, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Касаційний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і залишила без задоволення апеляційну скаргу, а рішення — без змін.

Нині Денісову підозрюють у неправдивому декларуванні 42 мільйонів гривень, але вона відкидає звинувачення.