Митці анонсували довготривалий проєкт про культурну спадщину кримських татар, караїмів та кримчаків

Дата: 09 Серпня 2023
A+ A- Підписатися

У Всесвітній день корінних народів, 9 серпня, в Українському домі митці та дослідники презентували проєкт “Zincir / Ланцюг – ланки пам’яті”. Він покликаний популяризувати історію, культуру та традиції корінних народів України – кримських татар, караїмів та кримчаків – і встановити міжкультурний діалог між представниками різних етносів України.

Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA

Ельміра Аблялімова-Чийгоз, керівниця проєкту, координаторка проєктів Кримського інституту стратегічних досліджень, який із 2016 року, зокрема на академічному рівні, займається захистом об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), розповіла про ідею ініціативи. 

“Коли ми продумували ідею нашого проєкту, ми насамперед ставили питання ідентичності. Ви знаєте про дуже відому притчу про воїна і камінь. Коли воїн питає у свого вчителя, хто найкраще володіє мечем. І вчитель йому відповідає, що той, кого можна уподібнити каменю. Той, хто, навіть не оголюючи зброю, здатний довести, що непереможний. Збройна сила України та ідентичність допомагають державі бути такими непереможними”, – сказала культурологиня. 

У проєкті передбачено виставки, експозиція декоративного мистецтва та 12 аудіовізуальних міфів, які створила Москва.

Крім того, заплановано дев’ять лекцій з історії та культури Криму через призму української історії та культури на трьох майданчиках:
– Національний музей українського декоративного мистецтва;
– Державне підприємство “Кримський дім”;
– Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука.

До циклу “12 міфів про Крим” увійдуть окремі історії про наявні стереотипи та міфи довкола історії Криму, кримських татар, караїмів та кримчаків. Зніматимуть цей контент у співпраці з Кримським домом. Зокрема, у циклі будуть відображені такі тематики:

  • Мода на підробки та фальсифікації в Росії
  • Коли і за яких обставин у Криму вперше з’явилися росіяни?
  • Кримські татари корінний народ Криму чи ні?
  • Караїми, кримчаки. Яке справжнє походження цих корінних народів Криму?
  • Як переписувалась історія кримських міст із багатовіковою історією?
  • Старі традиції кримських селекціонерів, садівників та виноградарів
  • Справжні причини переселення кримських християн у Приазов’ї
  • Причини “набігів” кримських татар та работоргівля в Кримському ханстві
  • Коли та ким було введено штучний ентонім “татаро-монголи” і для чого?
  • Причини та наслідки депортації кримських татар
  • Взаємини кримських татар та українців крізь віки
  • Масове повернення кримських татар у 90-ті роки ХХ століття до Криму

Айдентика проєкту – сельджуцький або ланцюговий орнамент, що символізує єднання традицій, пам’яті українського та кримськотатарського народів.

В айдентиці проєкту закодовано кольори Криму – лаванда, олива, абрикос, кизил та кримська ніч

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва презентують проєкт як наукове дослідження “Виникнення становлення, трансформації кримськотатарської кераміки” від куратора виставкової частини проєкту та освітнього лекторію, митця-кераміста Рустема Скибіна.

“Ми пишаємося тим, що в нашому музеї зберігаються кримськотатарські вишивки ХІХ – початку ХХ століття. Це неперевершені роботи. Вони зараз експонуються на спільній виставці в скарбниці Національного музею історії України на території заповідника “Києво-Печерська лавра”. Там можна побачити деякі з них”, – сказала директорка музею Людмила Строкова.

У цьому музеї відтворять сюжети з життя кримських татар за допомогою авторських копій посуду, репродукції картин, світлових рішень, звуку та запаху, що створюватиме атмосферу занурення в сцени.

“Ми хотіли б показати всі ці надбання нашого народу. Це буде 20 предметів з колекції, яку я збирав. Виставка складатиметься із сучасних мистецьких рішень, у яких ми хочемо поглинути і долучити глядача в простір Криму”, – анонсував Рустем Скибін. 

Художній керівник проєкту, актор Ахтем Сеітаблаєв тримає в руках ритуальний посуд для омовіння куман XIX століття поряд з головою громадської організації “El Cheber” Рустемом Скибіним

В експозиції “Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів” покажуть серію живописних робіт, що стануть ілюстративним матеріалом для експозиції, над ними працює художник Дмитро Доценко. Одним з елементів картин буде саме відтворений керамічний посуд.

Як відомо, щороку 9 серпня у світі відзначається Міжнародний день корінних народів світу, який 1994 року встановила Генасамблея ООН.

В Україні є три корінні народи: кримські татари, караїми та кримчаки, які загалом проживають на території тимчасово окупованого Кримського півострова. А українці є титульною нацією. Підтримка корінних народів в державі є складовою міжнародних зобов’язань України в межах Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів 2007 року.

2021 році Верховна Рада ухвалила закон “Про корінні народи України”, який регулює захист прав та інтересів корінних народів.

З початку тимчасової окупації Криму російська влада переслідує кримськотатарський народ за позицію несприйняття тимчасової окупації та за підтримку територіальної цілісності й суверенітету України.  Україна звертає увагу міжнародної спільноти на необхідності активно боротися за повернення Криму під контроль України держави, аби припинити порушення, що кояться на півострові.
 
Раніше ZMINA повідомляла про те, що цьогоріч у вересні в Таврійському національному університеті імені Вернадського в Києві відкриваються вже другий рік поспіль курси кримськотатарської мови.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter