“Тривалий мир неможливий без реальної відповідальності винних”: у Києві пройшла міжнародна конференція United for Justice
7 травня 2026 року в Києві відбулася конференція “Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення” (United for Justice). Захід організували Офіс генерального прокурора України та уряд Нідерландів. Головною метою конференції було об’єднати міжнародну юридичну експертизу та політичну підтримку для створення дієвої системи покарання за злочини, скоєні росіянами.
Про це повідомляє Консультативна група з питань найтяжчих міжнародних злочинів (ACA) та Судово-юридична газета.

У заході брали участь юристи, політики та представники міжнародних організацій, які обговорили механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини проти українців. Конференція стала продовженням роботи, розпочатої під час попередньої Міністерської зустрічі у травні 2025 року. Тоді учасники визначили основні принципи майбутньої стратегії притягнення Росії до відповідальності.
Під час нинішньої зустрічі Діалогову групу (Dialogue Grou) підтвердили як ключовий міжнародний майданчик для координації допомоги Україні у розслідуванні міжнародних злочинів та посиленні співпраці між державами й організаціями.
Робота Діалогової групи охоплює чотири основні напрями, перший з яких передбачає підтримку українських правоохоронних органів. Йдеться про технічну допомогу, посилення спроможності слідчих і прокурорів, забезпечення необхідним обладнанням та координацію міжнародної підтримки у розслідуванні воєнних злочинів, злочину агресії та питань репарацій.
Другий напрям стосується роботи міжнародних і регіональних інституцій щодо документування злочинів, збору доказів, а також роботи зі свідками та потерпілими. Третій зосереджений на підтримці національних розслідувань в Україні, зокрема фіксації воєнних злочинів і порушень прав людини. Четвертий напрям передбачає участь понад 40 українських і міжнародних громадських організацій у документуванні злочинів, допомозі постраждалим та просуванні реформ у сфері правосуддя.
Окрему увагу учасники конференції приділили новим викликам, які виникають через сучасну війну. Зокрема, йшлося про необхідність нової правової оцінки атак на цивільну інфраструктуру та масованого використання дронів, які Росія застосовує для створення нестерпних умов життя для мирного населення.
Під час заходу учасники також обговорили захист української ідентичності та повернення депортованих українських дітей. Ці питання стали частиною ширшої міжнародної стратегії боротьби з безкарністю на 2026–2028 роки.
Представники Міжнародного кримінального суду, Євроюсту та країн-партнерів підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну. За словами учасників, міжнародне правосуддя щодо злочинів РФ уже виходить за межі політичних заяв і поступово перетворюється на реальний механізм покарання винних.
Учасники конференції наголосили, що відповідальність має настати для всіх причетних до воєнних злочинів – від виконавців до вищого військового та політичного керівництва Росії.
Водночас Консультативна група з питань найтяжчих міжнародних злочинів (ACA) закликає світ посилити підтримку українського правосуддя. Експерти наголошують, що тривалий мир неможливий без реальної відповідальності винних.
Головний координатор ACA Клінт Вільямсон зазначив, що міжнародна спільнота має перейти від декларацій до конкретних кроків.
“Масштабність найтяжчих міжнародних злочинів, що вчинили росіяни в Україні, потребує правосуддя та ресурсів від міжнародних партнерів для належного розслідування цих діянь і притягнення винних до відповідальності“, – зазначив він.
Крім того, президент фундації Global Rights Compliance Вейн Джордаш наголосив, що Мобільні групи фундації GRC (польовий компонент Консультативної групи ACA) допомагають українським прокурорам готувати матеріали щодо подій у Бучі, випадків сексуального рабства та екоциду.
“Мобільні групи допомагають прокурорам і правоохоронцям під час розробки аргументації у справах про відповідальність командування проти осіб із найвищим ступенем відповідальності, включно з першими повідомленнями про підозру за віддання наказів щодо вчинення найтяжчих міжнародних злочинів у Бучі“, – підкреслив він.
Також конференцію відвідала парламентська заступниця міністра юстиції Великої Британії Алекс Девіс-Джонс. Вона повідомила, що Велика Британія виділила 16,5 млн фунтів стерлінгів на розслідування воєнних злочинів.
За її словами, Велика Британія підтримує роботу Міжнародного кримінального суду та створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Девіс-Джонс наголосила на неможливості сталого миру та відбудови без правосуддя.
“Ми не можемо говорити про мир… Ми не можемо говорити про відбудову, не згадуючи про справедливість. Не буде тривалого миру без притягнення до відповідальності“, – додала депутатка.
Вона також зазначила, що Британія допомагає захищати постраждалих від сексуального насильства, яке РФ використовує як зброю, та підтримує роботу спеціалізованих служб.
Учасники конференції окремо виділили важливість повернення депортованих дітей та активного залучення жінок до процесів прийняття рішень.
“Відновлення України можливе лише за умови, що жінки зможуть відігравати свою роль“, – наголосила Девіс-Джонс.
Як відомо, Україна розраховує, що Спеціальний трибунал щодо агресії проти України може бути запущений уже найближчим часом, найпізніше – до кінця року. Крім того, триває активна робота над розширенням кола держав — учасниць цієї ініціативи. Адже створення Спецтрибуналу щодо агресії проти України є важливим елементом формули сталого довготривалого миру та гарантією недопущення повторення війни. Водночас головним залишається питання швидкості запуску цієї інституції.
Наразі 22 держави підтвердили готовність приєднатися до угоди.
Євродепутати 28 квітня проголосували за запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. У резолюції зазначено, що інституція має бути введена в дію якнайшвидше, а всі держави — члени ЄС повинні приєднатися до цієї ініціативи та сприяти її міжнародній підтримці.
Відзначаючи важливу роль Євроюсту, депутати закликали комісію продовжити фінансування Міжнародного центру з переслідування злочину агресії після грудня 2026 року. Це необхідно для збереження та передачі доказової бази майбутньому Спеціальному трибуналу.