Міжнародний валютний фонд зафіксував спробу обмежити НАБУ і САП та висунув жорстку вимогу зберегти їхню незалежність

Подальше фінансування України залежить від збереження повної незалежності антикорупційних інституцій і посилення реформ у сфері правосуддя та корпоративного управління держпідприємствами.

Про це пише Міжнародний валютний фонд у своєму звіті.

Фото: Stefani Reynolds / Bloomberg

У документі МВФ згадав кризу липня 2025 року, коли влада за добу ухвалила закон, що обмежував незалежність Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це рішення спричинило масові протести в Україні та жорстку міжнародну критику. Згодом влада скасувала закон і відновила повноваження інституцій, однак, як зазначає фонд, суспільна довіра до антикорупційної політики зазнала удару.

На цьому тлі розгорівся великий корупційний скандал в “Енергоатомі”. МВФ підкреслює, що розслідування, які провели НАБУ і САП, показали ключову роль цих органів у викритті складних корупційних схем на найвищому рівні.

З огляду на це, фонд сформулював чітку вимогу: влада має зберегти повну незалежність НАБУ, САП і Вищий антикорупційний суд. Українська сторона зобов’язалася не ухвалювати жодних рішень, які зменшать їхні повноваження, ресурси чи автономію, зокрема через зміни до законів або підзаконних актів. МВФ прямо вказує, що будь-які спроби обмежити ці інституції поставлять під загрозу фінансування.

Фонд наголошує: ключові антикорупційні органи повинні мати всі необхідні інструменти для ефективної роботи. Серед пріоритетів – створення незалежної системи судово-експертних послуг для розслідувань у справах НАБУ. Влада має розробити відповідну правову базу разом із НАБУ, САП, ВАКС та міжнародними партнерами, щоб експертизи відповідали європейським стандартам і гарантіям справедливого суду.

Окремо МВФ вимагає пришвидшити зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Йдеться про усунення норм, які затягують розслідування, ускладнюють судові процеси та підривають відповідальність за корупцію. Серед кроків – продовження строків давності у корупційних справах.

Фонд також зосередив увагу на секторах із високими корупційними ризиками. Національне агентство з питань запобігання корупції повинно запровадити ризикоорієнтовану перевірку декларацій, зосередившись на високопосадовцях, зокрема в митниці та енергетиці. Агентство публікуватиме статистику перевірок двічі на рік і пройде незалежний зовнішній аудит, який оцінить ефективність перевірки декларацій і роботу з викривачами.

У звіті також йдеться про потребу оновити систему корпоративного управління державними підприємствами після скандалу в “Енергоатомі”. МВФ наголошує, що влада повинна реформувати процедури відбору наглядових рад держкомпаній, щоб зменшити політичний вплив і зміцнити підзвітність.

Фонд зафіксував, що частину інституційних реформ Україна все ж просунула. Зокрема, відновила декларування для посадовців, посилила автономію САП і НАБУ та провела незалежний аудит бюро. Водночас судова реформа та ширші антикорупційні зміни відстають.

МВФ окремо звернув увагу на конфлікти навколо призначень у державних органах. За оцінкою фонду, напруга виникає між прозорими, але тривалими конкурсними процедурами, які підтримує громадянське суспільство, та прагненням влади швидше ухвалювати кадрові рішення і зберігати контроль над призначеннями. Через це гальмувалися конкурси, зокрема в Бюро економічної безпеки та митниці.

У підсумку фонд підкреслює: щоб зберегти фінансову підтримку та просуватися до членства в ЄС, Україна повинна гарантувати реальну незалежність антикорупційної системи і посилити зовнішній контроль за використанням державних і донорських коштів.

Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд також визначив податкові кроки, які Україна має здійснити в межах програми фінансування. Уряд і парламент повинні ухвалити частину змін до кінця березня.