Міжнародний кримінальний суд отримав понад 300 доказів злочинів на Донбасі
До Міжнародного кримінального суду (МКС) 23 жовтня передали матеріали щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Україні – понад 300 свідчень від жертв та свідків таких подій.
Як повідомляє “Українська правда“, такі дані оприлюднила організація “Міжнародне партнерство з прав людини”на своєму сайті.
Ці свідчення були зібрані в рамках проекту, направленого на недопущення безкарності за серйозні злочини під час воєнного конфлікту у східній Україні.
Координатор та юрист проекту Сімон Папуашвілі заявив, що загалом було проведено 32 місії та зібрано понад 300 свідчень. Відносно кожного епізоду зібрано супровідна інформація, додаткові деталі та відомості про можливих злочинців.
Папуашвілі каже, що задокументовано злочини з обох боків конфлікту, однак переважна більшість з них скоєна бойовиками.
Зібрані докази класифіковані за географічною ознакою і розділені за п’яти основними категоріями злочинів: тортури, вбивства, обстріли, позбавлення майна і утримання військовополонених.
Водночас керівник програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов каже, що влада України не взмозі забезпечити ефективне розслідування щодо всіх зафіксованих злочинів. Романов підкреслив, зокрема, недостатньо прозору діяльність українських чиновників на непідконтрольних київській владі територіях, вкрай політизований контекст розслідувань і проблеми в діяльності системи українського правосуддя.
Місія нагадує, що український уряд 8 вересня 2015 року надав їй юрисдикцію над всіма міжнародними злочинами, вчиненими на території України. На основі зібраних місією матеріалів Міжнародний кримінальний суд здійснить первинний огляд ситуації в Україні і може ініціювати повноцінне розслідування міжнародних злочинів, які мали місце у Східній Україні.
Нагадаємо, нещодавно керівниця відділу Східної Європи і Центральної Азії FIDH Александра Кулаєва зауважила, що для ефективного розслідування злочинів українській владі слід організувати “мобільні слідчих” з різних регіонів, які, провівши розслідування на одній місцевості, їхали би далі в іншу.
