Мін’юст пропонує варіант коронавірусної амністії: парламент не підтримує
Міністерство юстиції підготувало для розгляду у Верховній Раді два законопроєкти для розвантаження в’язниць у період пандемії коронавірусу.
Про це повідомив очільник відомства Денис Малюська в інтерв’ю Громадському.
Перший законопроєкт стосується амністії та дозволить випустити людей, які не скоювали насильницьких злочинів, зокрема тих, які мають родичів похилого віку. Також під дію закону підпадають колишні учасники АТО, які відбули понад третину покарання. Другий документ має дозволити судам частіше застосовувати відстрочення покарання.
Малюська зазначив, що наразі документи мають пройти всі необхідні етапи розгляду, але, якщо буде екстрена необхідність, розгляд пришвидшать.
Однак журналісти видання DW, які поспілкувались із першим заступником голови Комітету з правоохоронної діяльності Андрієм Осадчуком стверджують, що в парламенті до ідеї нової амністії ставляться скептично.
“Є багато запитань щодо конкретного механізму застосування амністії, критеріїв звільнення чи статей, які під нього підпадають. Наприклад, чи може наявність неповнолітніх дітей чи літніх батьків сама по собі бути підставою для звільнення злочинця”, – розповідає депутат, від якого залежить проходження ініціативи до сесійної зали.
Законопроєкт про амністію викликає питання й у голови комітету Дениса Монастирського.
“Якщо звільнити цих людей зараз, то вони вийдуть на волю в умовах економічної кризи, жорсткого безробіття. Що буде, як вони не знайдуть роботу? Чи не збільшимо ми таким чином рівень злочинності?” – запитує він.
Монастирський прогнозує, що на позачергові сесії Ради ініціативи Мін’юсту не потраплять.
“А далі парламент увійде в плановий режим роботи, в депутатів накопичилося чимало більш термінових законопроєктів. До того ж якщо знімуть карантин, то багато положень просто втратить актуальність”, – додає він.
Водночас, як зазначає в інтерв’ю Громадському Денис Малюська, наразі пенітенціарна система України працює в особливому режимі у зв’язку з карантином. Це дозволяє не допустити вірус у місця несвободи, але цього не вистачає, а тому через контакти із зовнішнім світом хворіє чимало співробітників.
“Ми створили дільниці слідчих ізоляторів у тюрмах, там, де люди відбувають покарання після вироків, і вивезли з переповнених СІЗО людей у такі дільниці, створивши вільний резерв камер у великих ізоляторах. Ці резервні камери дозволяють ізолювати будь-кого, хто захворів. У нас не досить індивідуальних засобів захисту. Тому що в нас місячна потреба – це 180 тисяч гривень, таких коштів у нас немає. Ми перефокусували витрати на систему охорони здоров’я, іноді нам допомагають міжнародні партнери”, – зауважив він.
Нагадаємо, що після оголошення карантину правозахисники вже зверталися до влади, щоб та захистила людей, які перебувають у пенітенціарних установах, від впливу коронавірусу. Відомо, що через пандемію тюрми випускають в’язнів, зокрема в США та Ірані.
Однак, як розповіли згодом правозахисникам самі в’язні, єдині заходи проти поширення коронавірусу, про які їм відомо, – це заборона на пересування територією установ, на переміщення засуджених між установами, а також заборона побачень.
Розповіді в’язнів згодом підтвердив і моніторинг Омбудсмана в київському СІЗО. Виявилося, що в установі люди не мають мила, а маски адміністрація видала лише медпрацівникам.
Згодом у Чернівецькому СІЗО стався бунт: в’язні порізали вени, бо боялися хворого на коронавірус сусіда.
